Отзывы о книге Гості на мітлі (сборник)

Баба-яга відома з казок дитинства, як сварлива, страшна й підступна, що ловить дітей, саджає на лопату й у піч. Та чи хоч раз вона таке зробила? Ні, її неодноразово хитрощами відправляли у піч. А вона ж дає прихисток і відпочинок мандрівникам, ще й дорогу правильну вказує. ⠀ Героїня повісті Рутківського Ядвіга Олізарівна, баба-яга з волі випадку, разом з чорним велетенським котом Аристархом вирушає виконувати відрядження з Лисої гори. Переміщається стара у СТУПі (Система точного управління польотом), яку береже як зіницю ока. Подорож заносить бабу-ягу в її рідне село, де нелегке дитинство, образи і кпини над нею перетворили її з Катерини Трохимівни на Ядвігу Олізарівну. Там її завдання наштовхується на "стіну" із хоробрих і непосидючих хлопців Степана і Василя, які ладні на все аби…

Казка поруч, тільки треба пильно дивитись навкруги і вірити. Так як це зробили Сергійко і Ольга, які відпочиваючи і лікуючись у санаторії, мали приємність познайомитись із жителем затону Бухтиком, сином водяника Барбули. Крім винахідника Бухтика у водяника є ще дві доньки-русалки - Чара і Омаша. Дружбу Барбула водить з лісовиком Даванем, який завжди приходить йому на поміч. ⠀ У книзі йтиметься про пригоди двох друзів Вітька і Сергійка, про одужання Олі, про водяне й лісове життя їх чарівних мешканців, про щиру і вірну дружбу, про справедливість і добрі справи. Повість перенесе у гості до помешкання водяного, покаже де живе лісовик, відкриє завісу свята Повного Мiсяця, побуваємо на грибному зборі, а потім разом з дітьми вирушимо у грибний похід. ⠀ Хоч як не сумно прощатись з героями,…

Ви думаєте Баба Яга - то старезна старушенція, розпатлана, брудна, з мітлою, в ступі і обов‘язково з чорним котом за плечима? Ну, в принципі ви не помиляєтесь. Та Ядвіга Олізарівна б‘є всі стереотипи. У неї надзвичайно сумне минуле, і в її котяри Аристарха теж. Насправді, вони дуже нещасні і самотні. А Аристарх за все своє котяче життя навіть молока не коштував, що там вже говорити про ковбасу і масло. І недобрі справи вони роблять не тому що злі і люблять пакостити, просто так того потребують правила нечисті.

А раз у 88 років, кожна поважаюча закони нечистої сили Баба Яга, повинна вибрати собі ученицю і навчити її відьомських справ. Вибір Ядвіги Олізарівни падає на дівчинку Таню із села Горобці, що живе з хворою бабусею. Але навіть магія і чари не могли передбачити того, що в Тані є…

Замечательная современная (в смысле не народная, а написанная современным автором) сказка. С доброй нечистой силой и хорошими добрыми детьми. С междусобойными приключениями и тех и других. Со сказочным добром и не менее сказочным и потому слегка понарошечным злом. Немного запионеренная, ну так и время такое было — ещё вовсю пионерское (книга 1988 г.). Несмотря на постоянное присутствие "в кадре" нечистой силы сказка получилась улыбистая и даже с хэппи эндом. И не без слегка назидательных смыслов, причём адресованных не только ребятам пионерского возраста, но и взрослым тоже.

Вот читал менее чем двухсотстраничную книжку и то и дело вспоминал мультик про умельца-пионера и Бабу-ягу (интернет подсказал название — "Ивашка из дворца пионеров", 1981 г.), потому что по настроению и картинкости…

Щоб якось розрадити дівчинку Олю та допомогти їй швидше одужати, Сергійко вигадує казкового Бухтика. До речі він - це точна копія іграшки Олі, яку їй подарував тато. Та на диво історія ожила, а разом з нею ожив і Бухтик. Або не ожив, а просто з'явився їм на очі? Це одна з тих книг, які читаєш і мимоволі ловиш себе на тому, що постійно посміхаєшся. А як можна стриматися, коли жаба Квакуша Премудра розповідає про свої численні подорожі і пригоди, коли щука Зубатка полює біля риб'ячого дитячого садка, а водяник "відчитує" її, як школярку; та й сам головний володар затону - водяник Барбула просто мліє від віршів і поезії; коли під час вистави коняка починає хихотіти, а лісові мавки отримують путівки до гірських Карпат, за участь у художній самодіяльності. Та й взагалі там чимало цікавих та…

Десь на шляхах дитинства я розминулася з цим твором Володимира Рутківського, проте нині разом із донькою із задоволенням прочитали цей твір. Здавалося б, про бабу-ягу вже сказано все: дітей краде, на мітлі/в ступі літає, чаклує, робить усіляку шкоду та має чорного кота. Автор пропонує нам поглянути на цей казковий персонаж зовсім інакше, замислитися про те, чому легенда зла бабця, власне, стала злою. А ще - відчути, яку силу має добро. Бо ж треба тільки дати відчути тим, хто поряд, що значно приємніше відчувати прихильність людей, аніж ненависть. Останнім часом дуже хочеться гарної дитячої книги, яка залишає в душі приємне тепло. Ця книга саме така.

Для тех, кто читает на русском

Дальше...

Где-то на дорожках детства я разминулась с этим произведением Владимира Рутковского, но сейчас вместе…

Знаєте, буває, прочитаєш якусь дитячу книжку, і на душі стає легко, а на вустах з`являється добра посмішка. Саме так я почуваюся після прочитання книжки "Гості на мітлі" Володимира Рутківського. Цей автор чимось нагадав мені Всеволода Нестайко. Адже, гарні книжки цих авторів повертають тебе в безтурботне дитинство. В книжці "Гості на мітлі" ти зустрінеш стару відьму Ядвігу Олізарівну. Не думай, що вона страшна! Ні. Вона, як згодом виявиться, проста бабуся, добра і яка може вилікувати травами будь-яку хворобу. У цій бабці є чарівний інтелігентний кіт Аристарх. Це з виду він такий злий, а візьмеш його за шкіру біля шиї, добре потрусиш і він стане простим кошеням. А можеш ще запропонувати йому ковбасу та молоко в замін на якусь послугу. Тому що хазяйка його годує все якимись травами і…

Відьми, коти, нечиста сила (яка насправді зовсім не зла), пригоди і все це — авторства легендарного Володимира Рутківського — хіба ще щось потрібно для відмінної дитячої книги? Відповідь: хіба щоб таких книжок було більше :)

«Гості на мітлі» — чудова історія як для дітей, так і для дорослих, які хочуть згадати дитинство. Баба Яга, вона ж Ядвіга Олізарівна, одна з наймогутніших відьом, разом з котом Аристархом (яке благородне ім’я-то!) вирушає до рідного села, щоб украсти собі ученицю. Вирушає, звісно, класично, на СТУПі — Системі Точного Управління Польотами). Але Таня хоч і живе з хворою бабусею і без батьків, і майже не має друзів, та все ж не так вже й поспішає стати відьмачкою. А її друзі Степан та Василь, дарма що показують, ніби на дівчат їм начхати, все одно нікому не дозволять її…

То, что на эту чудесную книжку нет ни одной рецензии, ужасно грустно. И еще более грустно, что, судя по всему, с 1981 года «Бухтик» не переиздавался, и у современного ребенка не так уж много шансов познакомиться с историей Оли, Сережи, Бухтика, Чары, Омаши, Барбулы и других чудесных людей и нелюдей, а история того определенно стоит.

Во-первых, книжка очень добрая и человечная. Кто-то может сказать: «Все сказки – добрые, эка невидаль!». Но «Бухтик» мне импонирует своей «несказочной», чисто человеческой добротой, тем, что «волшебство» (которого в чистом виде в этой странной сказке вовсе нет) творят не феи и колдуны, а обычные люди, взрослые и дети. Рутковский на живых и ярких примерах показывает, как можно превратить обычную (и даже грустную) жизнь в увлекательную, волнующую и…