Цитаты из книги Авірон. Довбуш. Оповідання (сборник)

"...рельєфи синіх гір. У них теж одна лінія, дві - і вже весь контур. І коли порівнювати з людським барокко чи якимось ...надцятим Людовиком, де сотні ліній переплітаються в сітку й творять ніби рисунок - єдина лінія гірського рельєфу здається бідною. Але... хто б не був ти, то коли раз бачив ту лінію контурів гір - вже…

"...тут багато важить околиця. Се гірські люди. Вони відчувають по-іншому. За такий лад, як у нас, долинний хлоп бога би благословив, а гуцул, бач, не переносить. Всі вони, гірські люди, такі. Швейцарці, візьміть, або кавказці... Так уже гори впливають, роблять людей більше свободолюбивими, більше чутливими на всяке…

"Утративши солодкість любові, утратив і солодкість помсти. Велика ненависть - то є лише відворотна сторона великої любови"

І от наші підгірняни зажили в панському замку, як у палаці з казок Шехерезади. Годили їм, як великим панам, аж почало ними оволодівати те почуття, яке оволодіває каплуном, коли він починає догадуватися, що його годують на сало. Водили їх по замку і показували всі його дива. А бачити–таки справді було що. Вже саме убрання…