Цитаты из книги Я, Паштєт і армія — стр. 3

Name: Я, Паштєт і армія
Rating: 4.3 (352 reviews)
Author: Кузьма Скрябин
ISBN: 978-617-7156-17-7

Всего 65

bezkonechno

14 апреля 2014 г., 10:56

Пожаловаться

Якби я знав про то,як пройдуть мої наступні півтора роки в армії – то попросився би зразу після школи.

bezkonechno

14 апреля 2014 г., 10:32

Пожаловаться

З діагнозом “Вегетососудістая дістонія” в лазаретах лежала половина совєцкої армії. Ніхто і ніколи не міг оскаржити цей діагноз, так як цей недуг присутній і в усіх здорових людей, не то, що в худющих новобранців, яких здувало вітром під час вправ по стройовій підготовці, і їх довго визбирували , застрявших по корчах ,…

Развернуть

bezkonechno

14 апреля 2014 г., 10:11

Пожаловаться

На хера мені ноти – то питання іншого характеру. Я поняття не мав, як грати на цьому оргазмотворчому інструменті і з кожним подихом в мене темніло в очах.

bezkonechno

14 апреля 2014 г., 10:05

Пожаловаться

- Магу сиграть на піаніно,- несміливо відповів я. - На раялє каждий дурак сможет.А на трубє дуєш? - Єслі Родінє надо, то дуну.

bezkonechno

14 апреля 2014 г., 10:04

Пожаловаться

- Кто єсть із музикантов? Почути шось такого в перші дні дурдома, коли в умі вже підшуковуєш місце на стелі, щоб прив'язати шнурівочку і змастивши її милом повіситися , було, м'яко кажучи, шоком. - Я , - несподівано для самого себе голосно гавкнув я , що аж закашлявся. - Вийті із строя,- Скворцов недовірливо подивився на…

Развернуть

bezkonechno

14 апреля 2014 г., 10:01

Пожаловаться

Моя свідомість проки нулася вже в вагоні від усвідомлення того, скільки живих істот і в яких позах, може транспортувати цей вагон.

bezkonechno

14 апреля 2014 г., 09:52

Пожаловаться

За той час, що ми вошкалися, ворог міг встигнути захопити всю країну, і пройти по Красній площі з переможним парадом

bezkonechno

14 апреля 2014 г., 09:46

Пожаловаться

Я здурив бідного татарина, а я дурив його постійно, бо він надавався на то, щоб його хтось дурив

bezkonechno

14 апреля 2014 г., 09:41

Пожаловаться

ШМАС – означав школу молодих авіаційних спеціалістів.Чому вони молоді – було зрозумілим, але чому авіаційні – ніхто за два роки так і не розібрався, бо зі ста випускників – 99 - літака до дємбєля так і не бачили.

bezkonechno

14 апреля 2014 г., 09:39

Пожаловаться

- Буде дивно, якщо вони з твоїм діагнозом тебе до дому не відпустять,- привітав я товариша - Носовая перегородка, штолі?- наївно спитав він. - Мозговая перегородка,- уточнив я.