Цитаты из книги Злато Сонця, синь Води — стр. 3

- Страх, - неначе проспівав чаклун, дивлячись на відблиски леза шаблі. - Страх царює у ваших серцях, але натомість дарує мудрість. Лиху, споконвічну, якою володіли давні. Страх - це зброя. Страх - владар, що панує над людьми і скеровує їхні вчинки.

[...] сучасники справді розлюбили своє минуле, а творити щось нову, гідне стати історією, перестали ще раніше. Минуле перетворилося на моду і зброю, коли бажаєш підкреслити належність до народу. В сучасних традиціях не було відродження і життя, так само як і в офіційних святкуваннях Дня Незалежності.

- Правда твоя. Все правда, - визнав Остап, розриваючи погляд. - Але ми тепер вільні... - Вільні? - урвав його непевну мову чаклун. - Чому ж тоді ви живете у злиднях і в боргах? Чому ваша мова спаплюжена і майже мертва? Чому зникла ваша любов до рідного краю, а пам'ять ви використовуєте як зброю для досягнення ганебних…

- Робота, Дмитре. З ранку до вечора - робота. А ввечері дурні серіали або черговий фільм, завантажений з Інету. Ви нічого не бачите, спите з розплющеними очима. Ви не відчуваєте світ, а прокидаєтесь десь перед обідньою перервою. Ті самі жартики, одноманітні розпорядження начальства, щоденні виправдання себе, що не зробив…

Відгомоніли бої, і слава козацька змерхла, у чужих піснях призабута мова рідна, а думки молоді до влади грошей хиляться, із кривдою в житті всі миряться, і кохання продати й купити можна.

- А я з Гуляйполя. Не родом, а серцем. Велика війна тоді була, й навіть за пом'яті сивих дідів такого люого побоїща не було. Брат на брата йшов. Батько міг сина застрелити. На нашій землі одні за Київ вставали, інші за Москву на смерть йшли, треті самі за себе стояли...

Вільні?... Чому ж тоді ви живете у злиднях і в боргах? Чому ваша мова спаплюжена і майже мертва? Чому зникла ваша любов до рідного краю, а пом'ять ви використовуєжте як зброю для досягнення ганебних цілей? Ти розумієш, про що я кажу. Ти невільний серцем. Рабські звичаї, рабська покірність...

Злато Сонця і синь Води, сяйво очей ясних і глибина душі людської, слово прадавнє і сила його світ змінювати - такий дарунок людям вільним на зорі тисячоліття нового рідна земля дарує.