Цитаты из книги Суспільні порозуміння — феномен європейської культури

Геополітики мають право стверджувати, що американська політика та план «зоряних війн» виявили слабкості совєцької науки, техніки та економіки, що в результаті призвело до занепаду цілої системи. Для нас в Польщі ключовою стала попередня подія — совєцьке вторгнення в Афганістан 25 грудня 1979 року. Втягування Москви в цю…

Історія Польщі сповнена війнами, повстаннями, підпіллям та збройними замахами. Попри це, ми обрали, майже одноголосно, шлях Прав Людини. Це означало, що ми не стріляємо, не кидаємо бомби, тільки ведемо переговори.

Кожен прояв зверхності — расової, станової, класової є дистанцією, яка своїм існуванням нівечить можливість реалізації потреб, що явно прописуються, виголошуються на кожній революції гідності. Дух Договору говорить нам, що не досить повалити тирана, чи вийти з неволі (єгипетської, вавилонської). Це є тільки перший крок,…

Суспільне порозуміння не є інтелектуальною категорією. Воно є процесом, процедурою та водночас шляхом, яким крокує людина, аби осягнути гідність буття громадянином.

Виявляється, що навіть для лідерів переможних революцій свободи суб’єктність громадян стає проблемою, хоч вона мала би бути фундаментом нових суспільних та політичних стосунків.

Права Людини не є інструментом ані твердої, ані м’якої політики. Вони є радше інструментом «глибокої політики». Інструментами глибокої політики є аргументи, програми, стратегічні цілі, які спираються на найглибші гуманістичні, вищі потреби людини.

В Південно-Африканській Республіці чорношкірі мешканці стояли в день виборів в кілометрових чергах до ви борчих дільниць. Акт голосування повертав їм настільки жадану гідність. Знаю, водночас, що ці черги були демонстрацією готовності до праці, дії, пожертв заради реформ, які будуть долучати їх, чорношкірих громадян, до…

По переможній революції уряди президентів, прем’єрів табору-переможця втримуються дуже короткий час. Суспільна підтримка «нових» падає блискавично. Видається, що це є різновидом закономірності, що висловлена у тезі часів Французької Революції «революція пожирає власних дітей». Це є правдою, адже власне так «пожерті» були…

Раз пробуджена в громадянах потреба гідності, досвід буття суб’єктом вимагає нової культури управління державою та її органами. Той, хто з цим не зможе впоратися, втратить суспільну підтримку та владу.

В тій недавній боротьбі з авторитарною державою громадянам говорилося про те, що це вони будуть суб’єктом. «Нічого про нас, без нас». Те, що стосується нас, не має робитися без нашої участі.