Щасливі голі люди

Человек приходит в этот мир для счастья. Однако жизнь — штука непростая: в ней есть войны, недуги,  боль... Но иногда стоит лишь сбросить с себя всю «одежду», чтобы ощутить себя живым.
.
.
«Счастливые голые люди» — тематический сборник рассказов, в котором, не подумайте, нет ни нудистов, ни эротических сцен. Это книга о том, как в иногда жестокой реальности найти светлые уголки.
⠀
Книгу можно прочитать буквально за час, а то и меньше, но она оставляет после себя приятное послевкусие.
⠀
Особо понравились рассказы «Костя» и «Коробка з ґудзиками» — зацепили.
⠀
Хороший сборник от замечательной украинского современного автора.

Невеликі оповідання, тоненька книжечка. Не можу сказати, що всі розказані історії припали 100%-во мені до душі, проте декілька моментів в них були справді чудовими. Взагалі книжку купила, бо моя мама якось натрапила на авторські читання, де і було зачитано автором шматок про ґудзики. І таке сильне враження це оповідання справило на маму, що мені теж захотілося прочитати книжку. До того ж українською, нажаль, я читаю не так багато, тому це була чудова нагода навідатися до книгарні. Загальне враження гарне, проте мені б хотілося, щоб під обкладинкою було на порядок більше сторінок, більше історій, тому що книжка на півгодини - це книжка не для мене, аж ніяк.

Більше всього в цих історіях зачіпають за живе оті щемливі кінцівки. Те двоїсте "дякую" в розповіді "Коробка з гудзиками", журливо-ностальгійне "навіть тепер" у "Костя", тривке "носи. кросівки" в однойменному оповіданні. Тут навіть складно втямити, чи це була крапка, чи знак оклику, чи навіть три крапки... А може й зовсім нічого.

Над тобою вогник горить нічий, тихо у кімнаті і надворі. Ти тепер прозорий, легкий, нічний, меший від комах, тонший від роси - вирушай, потік; проростай, горіх; долети до того, хто на горі, не забудь, не схиб, розкажи про всіх і за всіх однакове попроси.

Катерина Бабкіна – сучасна українська письменниця, сценарист і драматург. Авторка поетичних книг, оповідань і дитячих повістей. ЇЇ тексти перекладено польською, німецькою, англійською, шведською, французькою, чеською, румунською та російською мовами Збірка оповідань «Щасливі голі люди» - книга про життя простих людей, про забуті місця і розмиті спогади, про те, як «бути щасливим» і цінувати звичайні речі. Оригінальна назва одразу захоплює читача своєю незвичністю. Текст читається досить легко і швидко водночас хвилює і «зачіпає за живе». Це чутливі і болісні історії, без початку і кінця, історії про недалеке минуле і про знайоме сьогодення. Книга налічує 7 оповідань поєднаних спільною проблематикою та темою щастя. Скажете це досить банально чи навіть утопічно, і мабуть, з цим варто…

Взагалі-то я не купую незнайомих книжок. Купую ті, які читала в електронці, і вони мені сподобались, або нові книжки улюблених авторів, або за рекомендаціями людей, смакам яких довіряю. Так от, про цю книжку нічого такого сказати не можна. Ну, хіба що чула щось хороше про автора. Але все ж купила. І правильно зробила! На сімдесяти сторінках цієї маленької збірочки оповідань - неймовірна кількість життя. Вони всі такі справжні, такі емоційні, такі проникливі. Такі зворушливі, що змушують і всміхатися, і втирати сьлози. І це було трохи неочікувано від книжки з такою назвою: я розраховувала на щось більш веселе і життєрадісне.Але я не розчарувалася, ні в якому разі. Ці оповідання - вони справді про найдорожче. Про турботу наших батьків і дідів, про їхню любов. Про те, як їм нас не вистачає.…

Катерина якось схвально писала стосовно маленьких книг, які дуже зручні в подорожах... Що ж, взяти таку книгу в дорогу та інколи робити паузи на маленьку історію - певно, дійсно безцінно... Тому що деякі історії дійсно були чудовими, як і розвитки подій в них... Можливо, ви знайдете щось і для себе.

Нормальна така книжечка про 6 історій з життя. Історії справді цікаві, через них часом щемить в серці, дещо зачіпає наші струни душі. Читається на одному подиху, і швидко.

Мабуть, я занадто багато чекала від чієї книжки. Чекала захвату, чекала, що не зможу відірватися, чекала, що кожне оповідання буде шедевром... По факту ж зачепило мене тільки останнє, за яким і названа вся збірка. Та й то тому що тільки там я могла зрозуміти головну героїню з її іпульсивною покупкою на барахолці і стосунками з чоловіком. Решта ж пройшли повз і були просто ніяк. Та і банально мало. Здається, варто було опублікувати їх в якомусь журналі, а до книжки - почекати ще трохи, ще щось мало назбиратися цікавіше і більше.

Кожна сторіночка тих розповідей заряджена дурним щастям, щастям, від якого тремтить у грудях та нерви, немов навіжені, клекочуть як несамовиті емоційні струнки життя! Якась неймовірна жага до знань, втілена у розповідях та прикладах; така собі, маленька добра традиція ділитись сокровеним!