Вогнепальні й ножові
Сергій Жадан
| Издательство: | Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" |
Лучшая рецензия на книгу
15 сентября 2020 г. 22:04
353
5 "І лише зорі літають над нами в смутку й тривозі. І лише ріки оминають нас і рушать загати, не в змозі залишити нам бодай щось, не в змозі бодай щось у нас відібрати"
Збірка, видана КСД 8 років тому - прекрасний і такий ніжний екскурс у творчість Жадана, де його стиль, образи, метафори вже прочитуються, вражають, закохують.
Вірші, де зринають кримінальні авторитети, міста, пси і пори року, прикрашені глибоководними річками з потопельниками, береги, з яких повертаються жінки з теплими животами і ліжка, на яких їх чекають чоловіки з цигарками в руках. Поезія, де фонові герої картин з апостолами виходять на перший план, показуючи справжню красу життя, ідеального у своїй неідеальності, з під'їздами, де обсипається штукатурка і можна натрапити на сусіда з темними,як ніч, очима.
"Вогнепальні й ножові" звертаються до ностальгії, яка живе у кожному з нас. Ці вірші звертаються до тих глибин, які прописані у пам'яті і про які можна навіть не здогадуватися, поки…
ISBN: 978-966-14-3815-5
Год издания: 2012
Язык: Украинский
Тип обкладинки: тверда матова 7БЦ
Формат: 0х100/32 (~110х160 мм)
Наклад: 10 000 прим.
Кількість сторінок: 160
Рецензии
Всего 615 сентября 2020 г. 22:04
353
5 "І лише зорі літають над нами в смутку й тривозі. І лише ріки оминають нас і рушать загати, не в змозі залишити нам бодай щось, не в змозі бодай щось у нас відібрати"
Збірка, видана КСД 8 років тому - прекрасний і такий ніжний екскурс у творчість Жадана, де його стиль, образи, метафори вже прочитуються, вражають, закохують.
Вірші, де зринають кримінальні авторитети, міста, пси і пори року, прикрашені глибоководними річками з потопельниками, береги, з яких повертаються жінки з теплими животами і ліжка, на яких їх чекають чоловіки з цигарками в руках. Поезія, де фонові герої картин з апостолами виходять на перший план, показуючи справжню красу життя, ідеального у своїй неідеальності, з під'їздами, де обсипається штукатурка і можна натрапити на сусіда з темними,як ніч, очима.
"Вогнепальні й ножові" звертаються до ностальгії, яка живе у кожному з нас. Ці вірші звертаються до тих глибин, які прописані у пам'яті і про які можна навіть не здогадуватися, поки…
Эксперт
Эксперт Лайвлиба
24 ноября 2018 г. 12:11
337
Дивна, химерна збірка, яка начебто і не твоє, і не про тебе, і не співзвучна, а все ж бринить та не відірватись. Ці чорно-біло-сірі кольори нашої зими, що вже на порозі, ці образи та постаті, цей присмак ковилу і степу, ці мутні річки, ці слова — те, чого не оминеш, те, що не омине тебе.
Це ще не зима, це ще не та пора, коли слід загортатись у тишу і запалене листя, коли слід тримати горло в теплі, ніби музичний інструмент. Ще будинки наповнені світлом, наче пляшки водою, а вона перераховує їх, не вміючи ні з ким домовитись, не вміючи нікого ні в чому переконати. Тому що жоден із нас не надається до переконання. Ми лише стоїмо під осіннім небом і ловимо листя на хитру наживку. І він теж не надається до переконання, не береже своє горло. Вона навіть готова померти, аби нарешті з ним…
Похожие книги
Вы можете посоветовать похожие книги по сюжету, жанру, стилю или настроению. Предложенные вами книги другие пользователи увидят здесь, в блоке «Похожие книги». Посоветовать книгу
