Лучшая рецензия
Смотреть 1
Яка жива, яка справжня, яка правдива драма українського життя! Я навіть не може повірити, що вона написана практично 100 років тому, настільки вже змальовано близько до нашого сучасного суспільства. Розпорошене різними ідеями українське суспільство, котрому бракує єдності, віри в себе та згуртованості було таким 100 років тому, і є таким зараз. У мене таке Враження, що Винниченко передбачив щось, відчув щось ще тоді. Із вуст героїв його більшовиків лунає те, що зараз я чую від багатьох людей, вороже налаштованих до моєї Батьківщини. Боляче читати таку правду. Боляче усвідомлювати, що нічогінісько не змінюється. Лише мати, яка уособлює Україну в цьому тексті, прагне тільки одного: щоб її діти жили. вона падає на коліна перед більшовиками і просить їх помилувати, вона нічого не хоче. Лише…
