Лучшая рецензия
Смотреть 13
Облога (повість) Ой, ця повість просто по болючому. По відкритій рані. Вона про облогу, так. Німцями українських територій. І це страшно читати, особливо зараз. Адже війна - це смерть і розруха. Це скалічені життя і понівечині долі. Війна - це сироти, голод і митарства. Це просто безнадійність і страх. І так Харитон бідує уже доволі часу. Після смерті бабусі він подорожує дорогами війни. Примикаючи то до якоїсь групи військових, то до людей, які теж подорожують. Часом проситься на нічліг до селян. Хтось віджене, хтось пожаліє, хтось розділить окраєць хліба, а від когось просто почує: «Бідний хлопчина! Але ж війна, що ж зробиш». А мені з голови не йде наш сучасний Харитон. Отой хлопчик, що сам переходив границю з м‘якою іграшкою і пакетиком в руках. Йшов і плакав. Не знав, куди, а головне…
