Лучшая рецензия
Смотреть 1
Пригадую, в дитинстві, сприймаючи все як абсолют і вічність, я дуже важко відходила від кожного нового розриву з друзями, які були "назавжди" і які, чомусь, часто діяли не так, як я того хотіла. Бо в дитинстві, а часто й в підлітковому віці, здається, що якщо це твій друг, то маєш право вказувати йому, як поводитись і що робити. І добре, якщо набивши свої шишки, швидко розумієш, що - не маєш. Що кожен йде своїм шляхом, й іноді цим шляхам доводиться розійтися, проте це зовсім не означає, що назавжди. ⠀ Історія про Петру та її Цяточку на хутрі торкається серця, адже якраз акцентує увагу на цій проблемі: це історія про справжню дружбу, про те, що іноді це не так просто, про те, що інколи треба вміти відпускати друзів, даючи їм право вибору. ⠀ Я дуже ціную дитячі книжки, в яких окрім гарних…
