Сонячна машина

- це перший фантастичний український роман;
- після написання роману у 1924 році він мав неабиякий усіх у читача;
- писався у Німеччині, під час еміграції Винниченка ( взагалі, всі романи були написані саме там, де відбувається подія роману);
- літературні дискусіїї щодо роману були настільки гарячими. що автор виступив у дискусію зі статтею "Одвертий лист Дрібного Буржуя", де давав пояснення тому чи іншому фатку роману;
- назва цієї статті полемічна та іронічна, оскільки Винниченка звинувачували у тому, що він став на дрібно-буржуазні позиції);
- перший рукопис роману мав понад 800 сторінок;
- 1900 р. відбулося весілля єдиної доньки, спадкоємиці "гарматного короля" Круппа з пруським аристократом фон Болен унд Гольбахом, де весільний батько кайзер Вільгельм урочисто проголосив появу нової аристократичної династії - Крупів фотн Болен унд Гольбахів. Нове реальне співвідношення класових сил у Німеччині, власне злиття нової фінансово-промислової та старої, феодально-бюрократичної аристократії знаходить своє втілення на сторінках твору в історії бажаного одруження монополіста Мертенса та принцеси Елізи.

Роман писався протягом 1922-1924 років. В романі поєднана тема суспільства та особистого життя героїв. Автор подає присвяту "Моїй сонячній Україні".

Дія роману відбувається десь через 40-50 років після закінчення першої світової війни. Ареною подій стає не лише вся Німеччина й Європа, а й цілий світ. Найпереконливіші сторінки роману пов'язані з гостро сатиричним зображенням верховодів сучасного фінансово-промислового капіталу - гумового фабриканта і президента Об'єднаного Банку Мертенса та його оточення. Король Німеччини Мертенс за свої гроші купив усе: уряд і парламент, банки і підприємства, поліцію і пресу, а прагне купити ще й древній аристократичний герб разом з його власницею - родовитою принцесою Елізою. Він мріє панувати над усім світом.

Тодішня Німеччина постає в романі як залізобетонний дім божевільних, морально спустошених, хижо жорстоких і моторошно нещасних істот.

Могутній реальній політичній і економічній силі в романі протиставлено винахід геніального інженера Рудольфа Штора - сонячну машину, що символізує визволення од усіх економічних, соціальних, політичних форм утиску.

У романі переконливо показано, що людина, яка прагне стати над добром і злом, скидає всі суспільні обов'язки, перетворюється не стільки на вільну і всевладну істоту, оскільки на примітивну жуйну тварину. Автор доводить, що людство вирятовується не стільки Сонячною машиною, скільки усвідомленням потреби суспільно обов'язкової й організованої праці, поривом до нового життя. Сюжет роману розгортається двома лініями - боротьбою за Сонячну машину та негараздами нерівного, непереборного кохання принцеси Елізи до геніального плебея Рудольфа Штора.

М.Зеров писав: "Її читають як ні одну українську книжку, як не читали навіть загальнорекомендованих та обовязкових Коцюбинських та Нечуй-Левицького..". Він підкреслював, що успіх "..машини" зясовується її художньою стороною ( утопічність, фантастичність, перший український роман за жанром, з елементами авантюри, з новим типом героїв). Розгортаюючи свою думку, Зеров зазначав, що позитивними прикметами твору є : гострота сюжету, динамізм розповіді, широта охоплення суспільних тенденцій життя; негативні: відсутність глибокої психологічної характеристики образу, що було у автора у попередніх романах. Серйозним недоліком Зеров назвав заміну психологічної характеристики засобами "мальовничо виразності та зовнішного руху" - "Рух і міміка панують у романні", наче для кіноржисера сценарій.

Радянські критики пояснювали популярність роману буржуазно-міщанською ідеологією автора відтак до питання додавалася спроба окреслити громадянське і політичне обличчя автора, його ідеологічні позиції. Літературні дискусії розгорялися і переходили на шпальти газет, що змусило врешті-решт взяти учать у дискусії самого автора - В.Винниченка, який виступив з "Одвертим листом Дрібного Буржуя".

П.Христюк вбачав в ньому, передусім, політичне явище і пояснює його появу також причинами політичним - розривом В.Винниченка з батьківщиною і виїздом за кордон: "Режим пролетарської диктатури здається йому нестерпним, національна політика - неправильною..."

Галина Сиваченко у статті "Сонячна машина" В.Винниченка в магічному колі експресіонізму"( Слово і час. - 1998. - №1) зазначає, що "напружена основа сюжету, емоційна наснаженість дії віддають, передусім, боротьбу ідей, думок, суперечое і зіткнень персонажів"

На мій субєктивний погляд можна було б екранізувати цей роман, оскільки він несе велику філософську мудрість, показує шлях до щасливого ( = утопічного) майбутьного. Але можливого! Насамперед, фокус на :
- конфлікті особистості із суспільством, мораллю нашого життя;
- на спроби, реакційні випади молоді на будь-які зміни в устрої супсільства, відношення до влади;
- і мрії змінити на краще.
І от, настає такий момент - здійснюється загальна мрія людства - життя стає вільним. Люди увільніяються від обовязку заробляти гроші, працювати тяжко ради грошей. Винайдена чудо машина - символ свободи людства. І знову, фокус на:
- загальній ейфорії;
- реакції на це збоку бідних та багатих;
- дія чудо-машини на людей, подальша розруха;
- і найголовніше - людина починає відживати, сама прагне до праці, нового життя.

Звичайно, всі ті події, елементи інтерєру зробити яскравіше, пригоди та події гостріші, і сюжет більш динамічним.

Отже, які у вас думки з приводу екранізації ? :))

текст:

http://lib.ru/SU/UKRAINA/VINNICHENKO/solnechn.txt