Юрій Кирик — об авторе

Я пересічний читач без спеціальної літературної освіти, який читає, нажаль, небагато і виключно для власного задоволення, тому вважаю, що не маю права на критику, але "Яблуневі квіти" Юрія Кирика, попри очікування, стали для мене суцільним розчаруванням. Думаю, для будь-якого автора братись за історію, де персонажами виступають реальні конкретні люди з минулого є великим ризиком. Книголюб, що не цурається документалістики (нехай у вигляді популярних фільмів чи передач), буде ставити під сумнів достовірність описаних подій та особистостей. Про персоналії розповіді я неодноразово чула, тому до роману підійшла з натхненням - письменник сам каже в передмові, що опрацював багато архівних даних, а дізнаватись нові факти про великих людей і величні споруди свого часу - пізнавально й корисно ;)…

Чому с першого рогляду книга мені сподобалася і я не встрималася та купила її. Перші сторінок 50 я ще читала уважно. Потім я почала відволікатися, ще пізніше мені взагалі стало нудно її читати. Далі я ледве себе осилила дочитати книгу до кінця. Ніби і задум та сюжет хороший, але чогось явно не вистачило. Динаміки подій? Менше описів та істочних фактів? Емоцій? Жалкую, що купила цю книгу і витратила на неї час. Але це лише мої враження та думки. У кожної книги є свої читачі та поціновувачі. Тому вам варто прочитати і скласти своє враження.