Лучшие книги Володимира Лиса

Журналіст, драматург, прозаїк, багаторазовий призер «Коронації слова» — така творча еволюція Володимира Лиса. У житті старого Якова Меха на короткий час, мов той метелик, з`являється дівча-приблуда. Вона питає, чи любив він колись, — і виринає десь із глибини пам’яті його кохання, і біль втрати, і круговерть війн та режимів, і радощі та горе в родині, і гріхи й каяття...

Вона йде за покликом серця, помиляється сама й легко пробачає помилки іншим, сходить на самий верх величі людського духу та падає у безодню засудження оточуючих… Карколомні події ХХ століття — війна, примусова колективізація — події, що назавжди змінили не тільки людей, а й Україну. Та в межах історії країни це лише пункт статистичних даних, за яким немає нічого, крім чисел. А як щодо історії однієї людини, жінки, котра прагла звичайного земного щастя?

Три жінки, три нелегкі долі, три шляхи до кохання...

У неї було дивне ім`я і дивовижна доля. Даза, дочка радянського чиновника, у 30-х роках пройде пекло дитбудинку, а після війни опиниться на Волині, у вирі повстанської боротьби. Її донька Віталія, витончена естетка, покохає кримінального авторитета. А онука Олеся, у життя якої увірвався Євромайдан, зазнає смаку гіркої ніжності, який дарує справжнє кохання...

1801 рік. Розкішний бал на честь п'ятиріччя князівни Любославської закінчується масовим пограбуванням і викраденням людини. Там, де хвилину тому розважалася шляхта, тепер гуляють розбійники. Граф Юзеф наважується зірвати з ватажка маску, бачить під нею знайоме обличчя і прощається зі свободою. Але таємний агент Слєпньов знайде слабину ухвалого бандита - чарівну жінку, за-для якої він ладен дістати хоч зірочку з неба, хоч кольє княгині Ольги.

Таємнича Діва Млинища, що іноді являлася жителям невеличкого поліського села Загоряни, що мешкали на кутку понад річкою Мережкою, навіть своєю незримою присутністю берегла їх від найстрашнішого — зради своєї совісті. Бо великі війни, революції, круті повороти історії часто ставили їх перед вибором, від якого залежало — жити чи померти. А ще було кохання — жертовне і руйнівне, вірне і підступне, щире і надумане, красиве, як квітка, і темне, як осіння ніч — але кохання… Дивно переплетуться долі, розлетяться світами, аби на початку ХХІ століття зійтися у рідному селі — і знову летіти вільними птахами…

Від одного з найкращих українських письменників!

Єва була найвродливішою дівчиною в селі, але чоловік, якого вона покохала на все життя, одружився з її сестрою Павлиною. Єва поламала їхній щасливий шлюб… А на старість лишилася самотньою. Як і Адам, що все життя до нестями любив чужу дружину. Друзі Адама, колишні хулігани та відчайдухи, «дідусі-розбійники», вирішують одружити цих двох. Та як звести упертих самітників? Тим часом у великому місті Ліза, онука Павлини, будує своє життя разом із коханим Степаном. Однак, здається, вона втрапила у велику халепу… І тепер спалахне боротьба двох молодих за своє щастя, і несподівано в цю боротьбу втрутяться не такі вже й прості діди з поліського села…

Про автора:
Володимир Лис — відомий український журналіст, прозаїк і драматург. Його називають справжнім народним письменником і феноменом сучасності. Він є володарем численних престижних літературних премій, серед яких титул «Золотий письменник України», володарем Гран-прі «Коронації слова» і «Гранд-Коронацїі», автором уже легендарного «Століття Якова» — «Найкращого роману десятиріччя», що ліг в основу однієї з найбільш успішних екранізацій останніх років.

Давні часи і сучасність, кохання, гординя й помста переплелися в дивовижну історію. У провінційного художника Платона Лемещука в один день зникають усі картини. Він у розпачі. Але ще більше його дивує поява колишньої учениці Люби. Колись вона була закохана в нього до нестями, та він не відповів на її почуття. Платон збентежений, він має знайти свої картини, але… Життя всього містечка раптом перевертається: дивні події, жорстокі вбивства, схожі на ритуальні. Художник прагне знайти розгадку цих таємниць і розуміє, що всі ниточки ведуть до давнього портрета графині Венцеслави.

Від автора «Найкращого роману десятиріччя»!

Знайомство зі Старою Вишнею в молодого випускника юрфаку Георгія виявилося моторошним. На його руках померла провідниця потяга Людмила. Незабаром знаходять задушеною дівчину Нілу. Георгій відчуває: в Старій Вишні коїться щось дивне й жахливе. Останньою краплею стає раптове самогубство судді, після чого містечко поринає в темну круговерть. Але прибуває новий суддя. Ним стає сам Георгій. Він одержимий майже маніакальною жагою справедливості, бажанням нещадно карати винних та нарешті розплутати цю темну історію. Однак чи має право виносити вирок той, хто сам мусить бути покараний? Адже він знає, що також винен…

Про автора:
Володимир Лис — журналіст, драматург, прозаїк, почесний громадянин Волині, «Людина року», кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, автор «Найкращого роману десятиріччя», володар титулу «Золотий письменник України», багаторазовий призер «Коронації слова», зокрема переможець «Гранд-Коронації слова».

Відома супермодель Таумі Чорна Пантера Ремпбел, як годиться, веде бурхливе зіркове життя: гроші, скандали, коханці, коханки, — одне слово, богема. А для сільського дурника Йвана вона богиня!
У своєму дитячому серці він побудував їй храм і навіть заходився вивчати сакральну англійську, аби вона почула його молитви. Насправді Таумі ніяке не божество, звичайна собі спадкова африканська жриця. І щойно вона про це дізналася, уже їй був час вирушати в далеку Україну на пошуки давнього поховання, із якого хоч-не-хоч, а треба вилучити череп могутньої чаклунки, бо інакше Пантерина слава закінчиться...

Жив собі звичайний чоловік, до міри успішний, до міри щасливий... Але в житті, мабуть, кожного настає мить, коли розумієш, що все летить шкереберть. І те, що здавалося міцним і справжнім, виявляється марнотою — робота, родина, кохання... Та годі — чи кохав ти взагалі по-справжньому?! Що це? Криза середнього віку? Поклик власної душі, яку ти давно занедбав?
У житті Андрія Трояна настав саме такий момент. Коли треба вирішити, хто ти, де ти й куди йдеш... Можна довго заплющувати очі та робити вигляд, ніби нічого особливого не відбувається. А можна нарешті наважитися й підняти таємничий камінь із саду своєї душі.
Чи вийде це в Андрія? А у вас?..

Людина припливає на безлюдний острів, щоб покінчити зі своїм життям. Лунає фатальний постріл з рушниці. Фінал життєвої трагедії? Але виявляється, що це може бути початком химерної та захопливої історії, де переплітаються минуле і майбутнє, любов і боротьба за своє «я», шлях до себе й інших, втеча і повернення. Де тільки Пінга і Понг, зайці з дивного острова посеред лісового озера, здатні врятувати самогубця. Де можна виправити минуле і змінити майбутнє. Як це зробити?

Як же не хотілося молодому економістові Юрку їхати в той невідомий Вербівськ! Та хіба можна відмовити самому Іванові Банчуку, першому секретареві тамтешнього райкому партії? Ще й це дивне попередження від незнайомки… Чому вона сказала, що там він потрапить до жорстокої банди? Пророцтво справдиться через роки, в незалежній Україні, коли вже солідний бізнесмен Юрій отримає анонімного листа із вимогою відновити сумнозвісну зелену дачу. Чоловік іще не здогадується, що невдовзі він, той-таки Банчук і лікарка Таїса, яка попереджала про небезпеку, перетворяться на в’язнів цього будинку. Бо у долі свої розрахунки і рахунки, за якими треба платити…

Нова книга-літопис від лауреата численних нагород та премій Володимира Лиса — це життєвий досвід на перший погляд звичайної сільської жінки, бабусі Пелагеї.
Ця мудра й милосердна жінка пережила війну й роки поневірянь, виховувала дітей і рятувала життя людей, вірила в силу трав та давні легенди. На долю Пелагеї випали біль і щастя, кохання та втрати, вона знала таємниці природи і найзаповітніші секрети людей. Цілителька Пелагея розкриє вам таємницю щастя, яку розкрило їй саме життя.

«Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» не просто книжка — це літопис народного досвіду, пам`ятник правічній мудрості українського народу. Це та сама велика мудрість нашого народу. І можливість долучитися до неї — велике щастя. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока — і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.

Хтось дізнався про давній гріх старого Антона Личака, надіслав листа з єдиним реченням: «Час повертати борг» - і збурив його спокій. А в сусідки Ольги своя драма: її син закохується в дочку бізнесмена Єгора, і та відповідає взаємністю, - але юна пара не знає, що насправді вони брат і сестра. Повертається з колонії Богдан, засуджений за вбивство, якого не чинив. Його дружина обрала щастя з іншим, а донька й не підозрює, що в неї є тато. А ще поруч сестра дружини Віка і дивачка сусідка Алевтина, про яку в Старому місті ходять моторошні чутки…
Долі мешканців вулички з символічною назвою Обітниця переплітаються в тугий вузол, де свої драми і щемливі стосунки, давні й теперішні почуття. Кожен з них давав свою обітницю. Та чи кожен дотримався її крізь час?

Про автора:
Володимир Лис — відомий український журналіст, прозаїк і драматург. Його називають справжнім народним письменником і феноменом сучасності. Він є володарем численних престижних літературних премій, серед яких титул «Золотий письменник України»; багаторазовим призером «Коронації слова», автором уже легендарного «Століття Якова» — «Найкращого роману десятиріччя», що ліг в основу однієї з найбільш успішних екранізацій останніх років.

Світлана Ігорівна – звичайна вчителька літератури у забутому Богом селі Загоряни. Троє дітей, чоловік-невдаха, неозорі городи, школа… Здається, усе надто банально і просто. Якби ж то не дивні сни та відчуття на межі божевілля, якби ж то не раптове осяяння – «То хто ж я насправді? Хто живе в мені?». І відповідь: «Ієрихар. Насправді я – Ієрихар, мешканка Трамедіону, астробіологічний космодослідник, супермагістр, наймолодший в історії планети автор наукового закону». Перетворення і перевтілення, запитання і відповіді, бажання та обов’язок сплелися у єдиній душі та двох тілах жінки. Хто переможе у ній? Любов чи безсмертя?

“Жінка для стіни” — яскравий зразок цікавого і динамічного психологічного детективу, сюжет якого тримає в напрузі від першої до останньої сторінки. Таємничі самозаймання будинку “крутого авторитета” і болючі пошуки добровільної жертви — “жінки для стіни” — це тільки початок, вершина айсберга, за якою — безодня душі темної і вершина — світлої.

Ця збірка різнобарвних, але водночас таких споріднених есеїв і новел про життя — немов букет зібраного восени листя. Серйозні, а інколи й іронічні роздуми про сенс щоденного буття й плин часу, про історичну долю України й таємниці людського серця… Як відпустити минуле та не боятися нових зустрічей? Де черпати наснагу на кожен день? Як розпізнати поворотні моменти і навчитися не шукати підтексту у випадковостях? Треба просто радіти життю і дихати на повні груди! Натхненні історії з добрим гумором, прості, але такі важливі для кожного цінності, звичні й рідні для нас слова…

Більшість есеїв і новел, що увійшли до цієї збірки, — автобіографічні. Це твори, над якими письменник працював протягом багатьох років передусім для того, аби увічнити події, що вразили його.

Фатальні жінки є! Жінки, демонічного впливу і містичних чарів яких неможливо позбутися. Заради цих загадкових істот накладають на себе руки, відрікаються від спокою й облаштованого побуту, йдуть у в'язницю й на ешафот... Саме про одну з них - Роману-Оману-Ману - й розповідає письменник з Волині Володимир Лис. На сторінках його нового роману - кохання й ненависть, втечі від себе і від суспільства, калейдоскоп облич і почуттів, глухі кути і дилеми вибору, зрада і смерть (в однині й у множині).

Дія роману починається на світанку 22 червня 1941 року в поліському селі Любани, жителі якого є головними персонажами твору. Багато небезпечних пригод пережили ці прості радянські люди під час поневірянь на шляхах війни, багато кривди і горя зазнали вони від окупантів та їхніх посіпак-поліцаїв. Та вони з гідністю пройшли через усі випробування і зберегли свою честь, совість, вірність рідній землі.

Таємнича Діва Млинища, що іноді являлася жителям невеличкого поліського села Загоряни, що мешкали на кутку понад річкою Мережкою, навіть своєю незримою присутністю берегла їх від найстрашнішого — зради своєї совісті. Бо великі війни, революції, круті повороти історії часто ставили їх перед вибором, від якого залежало — жити чи померти. А ще було кохання — жертовне і руйнівне, вірне і підступне, щире і надумане, красиве, як квітка, і темне, як осіння ніч — але кохання… Дивно переплетуться долі, розлетяться світами, аби на початку ХХІ століття зійтися у рідному селі — і знову летіти вільними птахами…