
Автор
Владимир Винниченко
Володимир Кирилович Винниченко
4.1
4.1
1 474оценок
Рейтинг автора складывается из оценок его книг. На графике показано соотношение положительных, нейтральных и негативных оценок.
5 | 626 | |
4 | 582 | |
3 | 200 | |
2 | 41 | |
1 | 25 | |
без оценки |
303 |
1 474оценок
Владимир Винниченко - все книги по циклам и сериям | Книги по порядку
- 39 произведений
- 76 изданий на 3 языках
-
Володимир Винниченко Вибрані п'єси. Том 2
Год издания: 2008 Издательство: Мистецтво Язык: Русский Аннотация
"Дочка жандарма", "Молода кров", "Пригвождені", "Гріх", "Закон" -
Володимир Винниченко Пророк
Язык: Русский Аннотация
Остання драма В. Винниченка "Пророк", написана 1930 року,стала своєрідним підсумком пошуків автора в царині драматургії.
Вже в самій назві "Пророк" В. Винниченко заклав одну з основних проблем твору – проблему віднайдення людством порятунку через прихід нового месії. Від самого початку автор стимулює глядача/читача до роздумів: чи справді Пророк Амар є посланцем Бога, а його релігійне вчення – шляхом порятунку; чи це лише чергова брехня, яка так і не приведе людство до омріяного земного раю. -
Володимир Винниченко Білесенька
Язык: Русский -
Володимир Винниченко Панна Мара
Язык: Украинский Аннотация
Комедія на 4 дії -
Володимир Винниченко Між двох сил
Язык: Украинский -
Володимир Винниченко Пісня Ізраїля
Язык: Украинский Аннотация
Пісня Ізраїля (Кол-Нідре) : п'єса на 4 дії -
Володимир Винниченко Твори. Том V. Історія Якимо...
Год издания: 1919 Издательство: Дзвін Аннотация
Повість та оповідання. -
Володимир Винниченко Твори. Том IX. Босяк й инші...
Год издания: 1919 Издательство: Дзвін Аннотация
Повість та оповідання.
---------------------------------
Повість "Босяк" була написана 1914 р. в Катеринославі. -
Володимир Винниченко Бабусин подарунок
-
Володимир Винниченко Антрепренер Гаркун-Задунайс...
Год издания: 1903 Язык: Украинский Аннотация
Оповідання про антрепренера Гаркуна-Задунайського можна розглядати саме в цьому контексті “боротьби генерацій” і відштовхування молоді від етнографічно-побутової традиції задля модерних (європейських!) художніх форм. З його сторінок постає перед нами українська провінція: якесь містечко N, де є “театр”, схожий на “загін серед поля для худоби”, – на його сцені розгортається дійство типової “малоросійської” мелодрами “Люте серце, або ж Чотири смерті разом”. Можна було б сказати, що Винниченко шаржує, пародіює, якби… якби в самих виставах реальних гаркунів-задунайських з їхнім провінційним убозтвом (ще дужче підкреслений претензією на “іскуство”!) не було ознак самопародіювання. Примітивні афектації, мелодраматичні шаблони, “ніякий” рівень режисур та гри виконавців… “Він з реготом випиває отрути і, дригаючи ногами, умирає біля Марусі…” – скільки подібних фіналів бачено було глядачами за часів Винниченкової юності!