Новинки Владимира Львовича Ешкилева

Петро Дорошенко став гетьманом за буремних часів.

Османська держава почала свій останній та найнебезпечніший генеральний наступ на християнський світ, а Україна опинилася на шляху султанських армій. У вирі великої війни зникали останні сподівання на те, що козацький край збереже свою політичну самобутність. Може тому Володимир Єшкілєв, автор роману «Малх», завершального у трилогії про добу проклятих гетьманів, вкладає до уст Дорошенка такі слова: «Очі козацькі спрямовані не до майбуття, а до сивої давнини, про котру ми знаємо мало, але дечого таки знаємо». На історичному тлі Руїни діють герої попередніх романів трилогії — «Унії» та «Каїну». Навколо послідовників Проклятого та адептів сивої давнини невмолимо стягується ловча петля. Древня сила залишає свої споконвічні осередки, зникає в темних оселях Нави й тільки ворони залишаються крюкати на уламках Сонячного хреста.

Дивлячись різноманітні розважальні шоу, ми здогадуємося: найцікавішого нам не показують, найцікавіше завжди за кадром. Роман Володимира Єшкілєва «Патерн» знайомить читача з лабіринтами шоу-бізнесу. Там не тільки готують спалахи нових «зірок». Там завзято ділять грошові потоки та воюють за рейтинги, готові на зйомки для закритих сайтів й навіть на вбивство. Читач «Патерна» крок за кроком наближається до верхівки піраміди. До босів «системи», які контролюють індустрію заборонених задоволень.

«Саме в наш час визначається майбутнє держав та династій на прийдешні століття», — каже молодому шляхтичу Павлу Мошковському (майбутньому гетьману Тетері) шпигун кардинала Мазаріні. Й має рацію — середина XVII ст. не лише відкрила браму Нової доби європейської історії, але й накреслила апокаліптичні конту­ри того світу, у присмерках якого ми нині живемо. Темна тінь первістка Праматері Єви підноситься над останніми чотирма століт­тями, стверджує Володимир Єшкілєв в історичному романі «Каїн», другому з трилогії «Прокляті гетьмани».

Серед героїв роману читач зустріне й тих, з якими познайомив­ся на сторінках «Унії», й багатьох нових, котрим довелося жити і діяти за років Руїни. На ці буремні часи припадає гетьманство Те­тері, одного з найбільш обмовлених та знеславлених правителів України. Єшкілєв пропонує власне — неканонічне й несподіване — бачення цієї історичної постаті. А ще доповнює художню розповідь своєрідною «енциклопедію» політичних, дипломатичних та окультних процесів та подій XVII ст. Й не лише тих, які знайомі читачеві завдяки літописам, мемуарам і підручникам.

«Нова сила бродила й пінилися, немов молоде вино, народжувала несамовиті надії та авантажні проекти. В місцях темних і секретних нова сила зустрічала стару — сиву і дику, настояну на хмільних медах та відьмацьких варивах. Змішуючись, ці дві утворювали купаж, сповнений енергії, руху, радісної люті та підприємливого божевілля», — Володимир Єшкілєв про Україну середини XVII століття в історичному романі «Унія», першому з трилогії «Прокляті гетьмани». Роман оповідає про Івана Остаповича Виговського та зраджені надії спадкової української шляхти, яка сподівалася на достойне місце України-Русі в наймодернішій з тогочасних держав — Речі…

У другій книзі епопеї «Фаренго» «Гніздо» гібридна гра могутніх сил переходить у відкриту війну. І перемога в ній криється не у простуватій солдатській стійкості і не в технічній перевазі. Для перемоги потрібно знайти гніздо, а до­ки воно не знайдене, наповзатиме темрява. І буде піднятий пил на мертвих планетах, і всі очевидності та розрахунки будуть піддані сумнівам, і в химерних місцях знайдуться не лише сліди невгасимої ненависті... А поки йдуть пошуки і руйнуються репутації, серед космічного металолому згасає кохання двох подружок і народжується політична інтрига

Трилогія «Фаренго» Володимира Єшкілєва – перша українська фантастична епопея в жанрі space opera. Її дія розгортається в майбутньому, коли людство, залишивши планету-колиску, досягає чергової кризової межі. Розслідування несанкціонованого проникнення в системи корабля-розвідника несподівано для всіх виявляє загрозу набагато вищого порядку. Слідча група зустрічає спротив не лише невідомого ворога, але й політиків, які грають у власні ігри. Чим далі просувається розслідування, тим ширші обрії заколоту відкриваються для детективів і вчених.

Про це йдеться в першій книзі трилогії «Тінь попередника».

Справжній поліцейський запрограмований на боротьбу з загрозами правопорядку, а справжня партизанка має вести свій бій до кінця. У третій книзі епопеї «Фаренго» «Гойдалка» сюжетні лінії здаються прямими та прогнозованими. Але коли маєш справу з тілами, у яких замешкали боги, варто чекати на несподівані повороти та прояви збоченої логіки. Все впирається в гойдалку, яку створили зовсім не для гойдання, та в іграшку, спроектовану для самотності. І коли на гральну дошку кидають останні резерви, нікому вже немає діла до тих, хто просто хоче жити…

Роман Володимира Єшкілева «Ситуація “нуль”» на першому рівні прочитання здається сюжетно вивіреним детективом, де шанувальники жанру знайдуть і багатоступеневу інтригу, і пошуки засланого «крота», і загадкових охоронців масонського храму. Але на другому рівні перед читачем відкривається складна картина протистояння в сучасній Україні таємних орденів, чия незрима діяльність тісно переплетена з великою політикою та великими грошима. А на третьому літературні гурмани зможуть посмакувати історією про Машину Проклять, у якій панує дух інтелектуальної гри в стилі Умберто Еко та Хорхе Луїса Борхеса.

Більшість новел цієї книги — спроба розрізнити традиції вільних каменярів у мерехтінні місцевих легенд і водночас сакральна географія і метафізичне краєзнавство Галичини в контексті недавньої історії та міфології — тобто, тих часів, коли «міськком партії чітко визначив, що вампірів бути не може, оскільки перевертні й марксизм-ленінізм несумісні».

Романом «Те, котре – холод, те, яке – смерть…» Володимир Єшкілєв починає новий цикл прози «Ефект Ярковського», присвячений розслідуванням ідеальних злочинів та парадоксів часу. Головний герой Олександр Ярковський – наш сучасник, котрому доступний так званий «запетльований час». Його збоченими лабіринтами можна, маючи вроджені вміння та відвагу, дійти до найглибших джерел оточуючого нас зла. Цей «ефект Ярковського» намагаються поставити собі на службу сильні світу сього, але ігри з могутніми силами завжди непередбачувані. Те, що спочатку нагадує слідство, яке ведуть екстрасенси, крок за кроком наближається до тієї безодні, звідки до нас приходять чудиська і межові питання…

Середина ІХ століття. Східна Європа охоплена війнами. Праукраїнські племена під тиском Хазарії та служителів демонічного божества, знаного під ім’ям Богомола, відступають на Захід. Але й на землях їхньої нової батьківщини — Прикарпаття — ворог не залишає їх у спокої. З глибин віків виринає містичний спадок магів, що загрожує всьому сущому. І Серединний світ людей, і вищі світи богів завмерли у тривожному очікуванні. В цей буремний час у закинутому гірському городищі доля зводить героїв роману для того, щоб учергове змінити хід історії. Хоча події, описані у романі «Шлях Богомола», відбулись понад тисячоліття тому, їх відлуння ще й досі можна почути у легендах та переказах гірських народів, у шепотінні вітрів на перевалах, у плескоті кришталевих карпатських джерел та водоспадів.

Роман Владимира Ешкилева «Андрогин» посвящен наиболее таинственному и малоизученному периоду жизни великого украинского философа Григория Сковороды (1722—1794). Напряженный, полный событиями сюжет романа разворачивается в пятидесятые годы XVIII века. Молодой Сковорода странствует по Европе, его судьба вольно или невольно сплетается с интригами политиков, шпионов, авантюристов и масонских лож. История становления философа неразрывно связана с его эпохой, где высокая мистика христианских старцев соседствовала с философией нового времени, языческой эротикой и секретной жизнью орденских братств. Отзвуки того судьбоносного времени, считает автор, доходят и до наших дней

Пройдет всего восемь веков и человечество расселится по ближайшим звездным островам. Построит гигантские космические линкоры. Найдет братьев по разуму. Научится проникать в пространственные червоточины Темных Путей. Но все эти достижения не сделают людей счастливыми, не защитят от вирусов, психических эпидемий, экономических кризисов и маниакальных владык.
А потом из бездн Темного Агрегата Ориона придут неведомые монстры. И тогда секретная служба Галактической Империи отправит экспедицию на планеты, обращающиеся вокруг древних красных звезд. Туда, где в океанах живут головоногие исполины, а в глубинах базальтового плато сокрыт таинственный Питомник Богов, свидетель изначальных эпох Космоса.

Головний герой роману — зовсім юний Григорій Сковорода, якого вабили мандри з їх пригодами, містичні вчення, таємні знання. Подорожуючи Австрією та Італією, він потрапив у вир карколомних подій, що змінили політичну карту Європи напередодні Семирічної війни. Тоді він ще не був письменником, ніхто не знав його як філософа. Однак імовірна його причетність до однієї з масонських лож. Володимир Єшкілєв пропонує не життєпис, а художній роман, в основі якого — пригода. І цього разу він не зраджує собі в намаганні по-своєму роздивитися малодосліджені сторінки української історії. Пригода об’єднує зображені в романі події, що належать і…

Роман В. Єшкілєва і О. Гуцуляка «Адепт» критики відносять до найвідоміших та найцікавіших творів української історичної романістики. Динамічний захоплюючий сюжет переносить читача у ІХ століття, знайомить із суворими воїнами слов’яно-варязької Русі часів Аскольда і Хельга, мудрецями таємничої Хазарії та святими відлюдниками із християнських монастирів Єгипту. Головний герой роману — молодий київський жрець Ратибор — стає учасником грандіозних битв давнини, які на тисячоліття визначили долю Великого Євразійського степу. Битв, де зійшлися у смертельному двобої південна зірка і північна свастика.

Друге перевидання роману «Імператор повені» переконує, що спроба нового естетичного прочитання нашного минулого надалі цікавить непересічного читача. Історичні події XVII ст. висвітлено у вільному від штампів народництва і буржуазного сентименталізму задумі. Присутність пригод у стилі фентезі, язичницька метафізика з невблаганною самобутністю українського народу додають своєрідних, оригінальних переживань у таїнстві читання.

У новому романі Володимира Єшкілєва детективний сюжет поєднано з широкою панорамою життя таємних орденів сучасної України. Ложі „вільних мулярів” і наймані олігархами чаклуни, „машини проклять” і ритуали найвищих масонських градусів – усе це захоплюючі реалії того закритого для непосвячених світу, у якому визрівають невидимі зерна майбутніх глобальних зрушень. Історія про тих, кому випало побачити Алькор, починається з того, що на розташований у лісовому масиві під Києвом масонський Храм нападають невідомі зловмисники...

Провести читача по межі — улюблений прийом майстра Володимира Єшкілєва. Саме на межі між наукою і фантастикою тримає своїх прихильників автор. Здається, один непевний крок — і ти потрапиш в тенета суцільної науки. Але — ні, письменник тебе не пускає, захоплюючи, заворожуючи фантастичністю сюжету, в якому є все, на всі смаки, на всі бажання автора і його читача.

Роман «Тінь попередника» В. Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти.