Як важко, як важко, як важко знайти хоч єдину хвилину, щоб можна забути щоденність, щоб дух у верхів'я полинув. Бо вабить, бо манить, бо надить, бо вічно займає в полон життя повне чару, принади, блищить із зрадливих заслон. Життя різнобарвне, шалене, все різне, все інше, нове, приходить дряпіжно до мене, захоплює, дурить…