Афонский проходимец

Це як «Золотой теленок», тільки компактніше, яскравіше, смачніше та й написано раніше:)

Головний герой – Остап Бендер, тобто Капронідас, - обдурює монахів, а до цього він обдурював простих людей.

Кожний монах – окремий, своєрідний характер, кожен спокушаеться по-своєму і, відповідно, кожен по-своєму реагує на шахрайство та втрату грошей.

При цьому, маніпулятивні прийоми універсальні: лестощі, їжа, випивка, секс та спрага до грошей.

Цими прийомами шахраї продовжують обдурювати людей і в 21-му столітті.

Написано красивою, проте, живою мовою, читається легко та з усмішкою.

Характери, душевні стани та емоційні реакції випасані геніально.

Звертаю увагу на те, що москальська мова (в тексті такий вираз вживається), названа там «поліцейською мовою».

Письменник сміливо й досить саркастично показав, що служителі Бога не застраховані від людських пороків. Тут і лицемірство, аморальна поведінка, грошолюбство, честолюбство, пияцтво. ⠀

Ми в гостях, а в гостях у чужих людей все одно що в дорозі, а в дорозі і чорноризцеві можна їсти, що бог пошле...

⠀ Та крім чотирьох панотців в оповіданні ще фігурує пройдисвіт Христофор Хрисанфович Капронідос, який і нагрів чорноризників на значну суму, скориставшись їхніми слабкостями і гріховністю. ⠀ Капронідос збагатився, дуривши неосвічених селян, а потім перейшов на новий рівень - обшахрування духовенства через удавану набожність, пожертви на храм і частування. ⠀

Не входяче в уста поганить чоловіка, а виходяче з уст.

⠀ Як же ж автору вдалось осміяти панотців, висвітлити їхню жадібність, скупість і…