Габриэль Гарсиа Маркес — книжные серии

Одна из величайших книг ХХ века. Странная, поэтичная, причудливая история города Макондо, затерянного где-то в джунглях, – от сотворения до упадка. История рода Буэндиа – семьи, в которой чудеса столь повседневны, что на них даже не обращают внимания. Клан Буэндиа порождает святых и грешников, революционеров, героев и предателей, лихих авантюристов – и женщин,…

Гарсиа Маркес неоднократно заявлял, что для того, чтобы написать книгу, сначала ты должен понять, как ее нужно писать, а потом уже садиться за пишущую машинку. Он «прожил» больше пятнадцати лет в Макондо, прежде чем смог написать свой главный роман, литературное чудо всех времен - «Сто лет одиночества». Предлагаемая антология позволяет читателю проследить путь,…

Стройная красивая брюнетка снимает номер в захудалой островной гостинице с видом на томную голубую лагуну. Днем она посещает могилу матери на вершине холма, а ближе к ночи развлекается в гостиничном баре под звуки сальсы и болеро. Она давно и счастливо замужем, но каждый год в один из дней августа переправляется на пароме на далекий остров, чтобы провести жаркую…

Произведения, подобные этому, освобождают читателя от шор повседневности, помогают увидеть мир целиком, во всем его многообразии, дают представление о жизни не как о чехарде дней-ночей-сезонов-лет, но как о чем-то целом, неделимом, не имеющем начала и конца. Магическим, образным языком Гарсиа Маркес рисует деспотизм во всех мыслимых и немыслимых проявлениях,…

Ґабріель Ґарсія Маркес (1927 – 2014) – колумбійський письменник, журналіст і політичний діяч, лауреат Нобелівської премії з літератури 1982 року, один із найяскравіших представників «магічного реалізму». Ґабо (як ніжно називають письменника його шанувальники) публічно заявляв, що хоче, аби про нього пам’ятали не як про автора «Ста років самотності» і лауреата відомих літературних премій, а як про репортера: «Я народився журналістом і нині почуваюся ним більше, ніж будь-коли. Це увійшло в мою кров». Допоможе виконати цю волю письменника книжка «Скандал сторіччя» (2018) – збірка його газетних репортажів і колонок.

Тематика п’ятдесяти текстів «Скандалу…» багатосяжна: від політичних переворотів до «особистого Гемінґвея» Маркеса і перукаря президента, від літературщини, привидів минулого й майбутнього та розповіді про те, як пишуть романи і до інсайтів, феномену телепатії й таємниці містичної історії, якій він, один із найвизначніших письменників Латинської Америки, не зміг дати назви.

В однотомник всемирно известного колумбийского прозаике, лауреата Нобелевской премии (19820 Гарбриеля Гарсиа Маркеса вошли наиболее значительные его произведения: рассказы 1947 - 1972 годов; повести "Рассказ не утонувшего в открытом море", "Полковнику никто не пишет"; романы "Недобрый час", "Сто лет одиночества".
Издание сопровождается предисловием и предназначается для самой широкой читательской аудитории.

«Полковнику ніхто не пише» — повість видатного колумбійського прозаїка Ґабріеля Ґарсії Маркеса (1927−2014), яка побачила світ у 1961 році. Твір є одним із перших автора і позначений впливом Ернеста Хемінгуея.

Події розгортаються в невеличкому колумбійському містечку. Сімдесятип’ятирічний полковник у відставці щоп’ятниці чекає в порту катер. Йому має прийти лист про призначення пенсії як ветерану війни. Та полковнику ніхто не пише. Після смерті сина вони разом з дружиною живуть бідно й голодують. Єдине, що мають, — це півень, якого полковник готує до боїв, сподіваючись за нього отримати грошей для проживання.

Повість — гімн стійкості людського духу. Маркес розповідає про людину, яка бореться за гідне життя і вірить у справедливість, та країну, що потерпає від бідності, голоду й корупції.

Повістю «Опале листя» Маркес заклав основну тему творчості — самотність, відчуженість людини у світі. У ній ідеться про події, що відбувалися протягом двадцяти п’яти років. Це розповідь про містечко Макондо, яка переплітається зі спогадами трьох людей: Ауреліано, його доньки й онука. Тут знайомимося з культовим героєм Маркеса — полковником Ауреліано Буендіа. У…

Ґабріель Ґарсія Маркес (1927-2014) – колумбійський журналіст, видавець і політичний діяч, один з найвидатніших письменників ХХ століття. Засновник літературного напряму «магічний реалізм». На початку 1960-х років Маркес переїхав з Колумбії до Мексики, і у 1981 році попросив політичного притулку. У 1982 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи та оповідання, в яких фантазія та реальність, поєднуючись, відображають життя і конфлікти цього континенту».

Роман «Сто років самотності» вважають шедевром Ґабріеля Ґарсія Маркеса. Саме за цей твір письменнику присудили Нобелівську премію з літератури. Автор описує історію життя родини Буендіа впродовж ста років. Маркес використовує в своєму творі елементи та образи світових міфів. Буендіа відправляється на пошуки нової землі для своїх нащадків, а злива не припиняється багато років, як у біблійних історіях. Читач може розпізнати риси античних міфів: невидима доля керує вчинками героїв роману, трагічний фінал визначений наперед. Роман написаний у жанрі «магічного реалізму».

Ґабріель Ґарсія Маркес (1928—2014) — колумбійський журналіст, видавець і політичний діяч, один з найвидатніших письменників ХХ століття. Засновник літературного напряму «магічний реалізм». На початку 1960-х років Маркес переїхав з Колумбії до Мексики й у 1981 році попросив політичного притулку. У 1982 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи та оповідання, в яких фантазія та реальність, поєднуючись, відображають життя і конфлікти цього континенту».

«Як довго можна чекати свою любов?» На це питання Ґабріель Ґарсія Маркес відповідає у романі «Кохання під час холери»: п’ятдесят три роки мучився своєю пристрастю Флорентіно Аріса, який в юності пообіцяв красуні Ферміні Дасе вічно кохати її. Та вона одружилась з іншим. Але все ж він домагається свого — і двоє літніх людей, які окремо прожили свої життя, нарешті все ж з’єднуються. Вони здійснюють неймовірну подорож на кораблі під прапором страшної хвороби для того, щоб насолодитися своїм коханням, яке витримало випробування часом.