Рецензии на книги — Зирка Мензатюк

Направду книга сподобалася навіть більше, ніж перша частина - Зірка Мензатюк - Таємниця козацької шаблі . Книга заявлена як продовження пригод допитливої п'ятикласниці Наталочки та її родини, але, як на мене, повість значно глибша ідейно. Дуже багато уваги авторка приділяє історії кримських татар, питанню відповідальності нащадків за вчинки їхніх предків. Вона розповідає читачеві, як наше минуле "тримає" нас, і ставить перед нами питання, чи потрібно, щоб воно відпускало. Це вже не путівник по фортецях і замках України, як у першій книзі. Це квиток у минуле, запрошення долучитися до коріння свого роду і народу. Вона вже не така дитяча і буде більш зрозумілою старшим підліткам.

Для тех, кто читает на русском

Дальше...

Действительно книга понравилась даже больше, чем первая часть - Зірка…

Просто не могла пройти повз цю книгу й не придбати у свою власну домашню бібліотеку, бо в шкільному підручнику текст цього твору скоротили до 10 (!) сторінок. І це з питаннями до тексту. Люди, ви серйозно? Як можна формувати в учнів стійкий інтерес до художнього слова, коли підручник так безбожно обсмикує літературний твір, що залишаються самі кістки, як у скелета з кабінету біології. З іншого боку не можна сказати, що це шедевр, але книга справді доволі цікава як для п'ятикласників. Перш за все, у ній так розповідається про Україну, що навіть у "домашніх" хлопців та дівчат виникне бажання подорожувати й побачити всі старовинні фортеці та давні козацькі речі на власні очі (у сучасних "невиїзних" умовах ми вирішили створити карту з цікавими фактами про той чи інший куточок Батьківщини й…

Вітер змін гудів над нашими головами.

Чверть століття тому звичайні люди "руйнували імперію". Серед них були старі, і малі; чоловіки і жінки; селяни і городяни; бідні і заможні... Народ прагнув змін і дух свободи прокинувся у серцях українців. Звичайно не лише Україна виходила на мітинги за незалежність, але книга Зірки Мензатюк все ж таки розповідає про події на території нашої держави, зокрема, у селі на Буковині поблизу Чернівців.

Головна героїня - звичайна школярка Яринка. Вона живе з батьками у Києві, а літо проводить у бабусі в селі. Саме там і розгортається більша частина подій. На березі Прута дівчинка знаходить нових друзів, безліч пригод і навіть перше кохання. Всі герої цієї історії живі і справжні: Орися, Ігрек, Півоня - вони мають власне життя і про кожного з них можна…

Зайшла я до бібліотеки, і, побачивши щойно привезену книжку Видавництво Старого Лева, відразу схопила її. Усі книги цього видавництво безмірно радували мене, тому я була впевнена на 100%, що не розчаруюся.

"Як я руйнувала імперію" - це книга про радість і смуток, про біль розчарування і про піднесення душі. Вона зачіпає непростий період історії, але робить це невимушено.

Описуються буденні справи героїв, яким треба приділити особливу увагу. Яринка, Півоня, Ігрек, Нінель-Тракторуся - це персонажі, з якими я б хотіла зустрітися в реальному житті: з деякими потоваришувати, а деяким просто зазирнути в очі...

Також мені сподобалися деякі діалектичні буковинські вирази: вони допомагали ясніше уявити картину, навіювали ту чарівну атмосферу Західної України.

Отже, ця книга дійсно чарівна, і я б…

ВІТЕР ЗМІН ГУДІВ НАД НАШИМИ ГОЛОВАМИ

Книгу купляю в подарунок. Вибір великий, але я заздалегідь вирішила, що придбаю саме цю. Ходжу по крамницях. На третій день мені щастить. Безкрає українське поле на обкладинці милує око. Приходжу додому і не можу відмовитися, зразу починаю читати. Вся книга просякнута неперевершеною атмосферою Західної України. Герої дуже милі, прості і такі знайомі: Школярка Яринка. Приїхала з Києва на літні канікули до бабусі у село, неподалік Чернівців. Справедлива і товариська. Подруга Півоня. Підтримує і складає компанію в походах на річку. Хуліган Ігрек. Хоче здаватися завжди веселим і безстрашним. Ніночка-Нінель. Дочка директора школи. Очолює групу "правильних" підлітків. Сусідка Сафрониха. Сільська забобонна жінка. Усюди вбачає признаки нечистої сили. Тітка…

Мені повість і її герої були близькими, аж рідними, бо нагадали власне дитинство: село, канікули в бабусі, розмови на літній кухні чи на лавиці, як форма патріотичного виховання молоді... аж ось - День незалежності України. Як сьогодні пам'ятаю, що ми з мамою йдемо Хрещатиком, а над міськрадою майорить синьо-жовтий стяг, а то 1990 рік. Наш прапор - прапор України! Вперше чую "Боже Великий, єдиний..." і "Ще не вмерла України...", вчу на пам'ять. Це наші нові славні. Ми вже не будемо піонерами. Патріотичний запал горить у серці - аж з вух лізе... Ця повість - здається, перша спроба в українській дитячі літературі осмислити події, що сталися чверть століття тому. І якщо для мене та мого покоління - це те, що я пам'ятаю, особиста історія. То для покоління моїх племінників і похресників -…

Книга не понравилась. Читали вместе с сыном, он скучал, терпел, т.к. надо для школы. Очень путаное описание боя, не владеет автор словом. Вымучено и за уши притянуто, все в одну кучу и черти, и привидения казаков и историческием факты с документальными подробностями. С постоянным описанием что ели герои в пути. Убило про косточки от черешен, на которых Наталка сидела, как принцесса на горошинах. Ну оочень смешно( Наталка неряха??? Текст перегружен ненужными вязкими подробностями, например, членкиней каких сообществ является мать главной героини ( ну не заходит это современному ребенку), чрезмерное количество второстепенных героев, вызывающих путаницу в повествовании. Книга слишком перегружена нотациями и патриотически-назидательными посылами из-за этого тяжела для чтения. Обещаного юмора…

Головна героїня Наталка разом з батьками відправляються на пошуки старовинної козацької шаблі. Подорожують вони легковою машиною Машкою, яка у скрутні часи виручала свої хазяїв. ⠀ Мандруючи сторінками книгами, відвідаємо мальовничі й загадкові куточки України: Берестечко, Дубно, Тараканівський форт, Кам'янець-Подільський, Олесько, Хотин. А заодно слідкуватимемо за детективними і небезпечними пригодами сім'ї Руснаків, завдання яких - зірвати продаж коштовної реліквії за кордон. Перешкоджатимуть їм у цьому сімейка "нових" українців, підступних чортів. ⠀ Весела, захоплююча і повчальна історія, що вчить дітей патріотизму, пошани й любові до своєї країни, її історії.

Девочка Яринка приезжает к бабушке на каникулы. Здесь её ждут новые знакомства, приключения, любовь и история. Восстание Украины происходит на её глазах.

Книга не оставила меня равнодушной, но и не стала чем-то выделятся. Прочитав её, я узнала о детстве родителей, а возможно и более старшого поколения. То как показали историю и подали с помощью подростка, может даже и ребенка, меня поразило и порадовало.

Все события продуманные и имеют свою особую динамику. Герои проработанные и довольно реалистичные. Их характер хорошо показан и закреплен в книге. Герои ничего во мне не вызвали. Авторский стиль немного сложноват, но читается быстро. Герои реагирую так как и дети, которые взрослеют и осознают что означает быть взрослым. Мало кто писал на эту тему и мало авторов смогут его повторить так,…

Як я руйнувала імперію... Це дивовижна розповідь про останні роки українських земель у складі Радянського Союзу, про ті часи, коли заборонялося любити свою Батьківщину, бути патріотом рідної землі. Для сучасного підлітка, який народився вже в вільній державі, своїй Україні, ці події знайомі хіба що зі сторінок підручників з історії, спогадів батьків, бабусь та дідусів. Це книга про те, як Україна почала прокидатися від радянського сну, коли почали діяти перші патріотичні рухи. Автор описує, як ще зовсім юна команда підлітків усвідомлює таку просту істину: "Ми - українці!"

Щиро радію тому, що зараз п’ятикласники „проходять” за шкільною програмою таку цікавезну книгу! Щоправда, у самому підручнику „Українська література” ця повість надрукована у скороченому варіанті. Але ми, звичайно, вирішили прочитати „Таємницю козацької шаблі” повністю – і анітрохи не пожалкували про це! Навпаки, з користю й приємністю провели час завдяки цій дійсно захоплюючій книзі! За сюжетом, інтелігентна й патріотична родина Руснаків береться за пошуки старовинної козацької шаблі, яка потрапила до чиїхось лихих рук. На старенькій автівці на ім’я Машка ця дружна сімейка проїде пів-України, провадячи розшуки в мальовничих замках та на місцях козацьких битв. Тут буде все: привиди загиблих козаків, небезпечні перегони з бандитами, пастки старовинного форту... Настільки цікавої книги про…

Навіть не знаю, кому ця книга може сподобатись. Читаю з дитинства. Постійно. Багато. Вважаю, що перш ніж писати, треба, крім наявності таланту, ще й прочитати світових та українських письменників. Великих. Справжніх. Того ж Всеволода Нестайка. У книзі є натяк на гумор, але він такий примітивний. До того ще й герої протягом твору змінюють імена: чи коректори помилилися, чи автор забула, про кого пише. А слова!!!! Це взагалі!!! Шедевром є 'Ч Л Е Н К И Н Я'

Незалежність здобувалася не лише у політичних кругах та громадських рухах. Її виплекували і діти, які, хай примітивними, але ж для їхнього ствердження і для ствердження держави настільки дієвими способами. Повість розповідає історію київської школярки, яка, приїхавши у гості до бабусі на Буковину, стає не тільки свідком, але й безпосереднім учасником переломних в історії України подій.

Перевод

Независимость добывается не только в политических кругах и общественных движениях. Ее лееют и дети, которые, пусть и примитивными, но какими же действенными для утверждения себя и государства способами. Повесть о киевской школьнице, приехавшей в гости к бабушке на Буковину, и ставшей не только свидетелем, но и непосредственным участником переломных в истории Украины событий.

Шабля, поле битви, фортеці! Все дуже заплутано. Але дуже цікаво. Ще окремий плюс у тім, що це український автор! Я обожнюю читати українських авторів. Але це перша історія просто про Україну! Це круто. Книга мені сподобалась! Але це тілько перша причина.⠀ ⠀⠀ Друга ж заключається у тому, що… Вона просто крута. І ще тому, що персонажі розумні, дружні і кмітливі. Це велике полегшення. Книги, у яких персонажі тупі, я не люблю! І не поважаю, раз уж на те пішло. Але тут все гаразд. Мені подобається.⠀ ⠀⠀ А по-третє. Мені подобається мала кількість косяків у героїв. Тільки пару. І найгірший. Антипко. Так, це цей “крутелик”. Щоб не спойлерити не буду казати у чому річ. Але то була велика помилка. Ох, помилка, помилочка…⠀

Читали цю книгу разом з 6-ти річним сином. Спочатку йому було дуже цікаво, навіть деякі історії просив перечитувати декілька разів. А потім сказав що більше не хоче її читати, бо книга дивна :)