Відповідь на мої різдвяні молитви

Історія про Енн потрапила мені до рук вчасно - я мала 17 років. А в тому віці ще була наївною, мрійливою - і дуже книгогризною. Я якраз вступила в Могилянку. І поїхала в село - на дачу - від'їдатися-відсипатися. І взяла з собою трохи книжок. Точніше дві книжки, що мені їх позичила подруга. Це була історія про Енн - перший і другий том, у російському перекладі, що тоді тільки вийшов. Прізвище авторки мені нічого не казало. Видання було... доволі стрьомне - кишеньковий покетбук, тонесенька палітурка.
Спершу я проковтнула їх за два дні. І аж сп'яніла від здивування: що це було? Перечитала по другому колу, вже повільніше.
Це було диво!
І я тоді подумала: "Милий Боже, я ще нікуди не поспішаю, але до того часу, як у мене будуть діти - ця книжка має бути в гарному українському перекладі. Ти собі це як хочеш влаштуй, але має бути!"
Відтоді я взяла за звичку вести реєстр книжок, які хочу читати українською. Цих книжок було багато! І їхня кількість росла й росла - я читала кілограми дитячих книжок протягом студентських років, бо обрала собі цей напрямок за спеціалізацію у своїх студіях. Спершу все було сумно. Українських видань у книгарнях було не густо... мій список ставав кілометровим, а книжкові полиці лишалися бідними.
І я почала молитися про це... на Різдво. Чемно, з вдячністю, викреслюючи "отримані" відповіді на молитву. Спершу з'явилася перша спроба перекладу "Хронік Нарнії", потім "Поліанна", потім Марія Ґріпе, "Таємний сад"... Потім в українському книговиданні сталося пожвавлення - і хороші переклади стали виходити регулярно. Але я не облишила свого різдвяного звичаю.
Не можна сказати, що мій список скоротився - він же постійно росте:) Але книжкова шафа стала значно пузатіша.
...І ось коли Аня Вовченко написал в блозі, що готується до виходу її переклад "Енн з Зелених дахів" - я розплакалася від щастя.
Того дня в мене було ще одне Різдво. Бонусне.
Потім книжка з'явилася у книгарнях, потім переклали всю серію. Потім у "Свічаді" вийшли й інші книжки Л.М. Монтгомері.
Я з задоволенням перечитала всю сагу про руду панну з Канади.
Бо гарно коли мрії збуваються:)