4

півроку книга пролежала на полиці, чекаючи свого часу і от дійшли руки і голова, щоб прочитати.
одразу скажу, дивна книга, дивні люди.не по хорошому дивні і не по поганому.
просто дивні для мене.
напрочуд спокійно і затишно книга вростала, неначе дерево корінням. як колискова від неньки йшла ця заспокійлива історія до серця. і любов нерозділена там була, і жорстокості і злих язиків багато було там, але віяло від всіх тих слів надією і затишком... поки не приперлася Відьма і не розказала "правду"...отут все і порухло.
всю чарівність книги як рукою змило. мене наче прибаюкували. а потім ляпася…