Больше рецензий
7 февраля 2015 г. 20:23
158
4
РецензияРобота, вона не тільки рук потребує,а й душі. А душу вкласти можна тільки в те, що тобі й людям на користь піде, де виявити цю свою душу зможеш!
- Прощайте, хлопці! Прощайте, товариші! І бийтеся за долю не камінням, а зброєю, коли наспіє час!
Напевно почно з того як потрапила до моїх рук ця чудова книга. Все почалося з того, що випав мені пункт 61)Книга, изданная более полувека назад в грі Охота на снаркомонов 2015 год.
Ну от передивилась книги вдома в своїй бібліотеці, передивилась і бабусину бібліотеку, перепитала друзів..Ну не має такої книги, яка б була видана більше ніж 50 років тому. Я хотіла вже залишити цей пункт і прочитати щось інше, але так хотілось полистати старенькі пожовклі сторінки книжки, яка набагато старша від тебе.
І ось свою знахідку я відшукала в бібліотеці серед давно забутих і запилених книжок. Перша книга, яку я витягнула саме і була Юрія Дольда-Михайлика "Портрет матері" видана 1954 року в м. Києві.
Щодо самої книги,то вона складається із декількох оповідань. В них різні герої, різні долі,різні життєві стежки,але хочу підкреслити, що кожен сюжет оповідання затягує читача і так вже й хочеться дізнатися кінцівку. В них віднайдеш і радість, і смуток,і розчаруваня,і воєнні події, і кохання...Більше того, деякі з них містять і повчальний зміст! Мені дуже сподобалась книга, було одне задоволення її читати. Найбільше припали до душі оповідання "Портрет матері",як і одноіменна назва книги, "Рибалка" та "Розмова про щастя".
Хочу наголосити і на тому, що електронного варіанту книги я не зустрічала та ISBN книги також відсутній.
Саме завдяки Охота на снаркомонов 2015 год я мала змогу познайомитись з українським письменником та його творчістю, Юрієм Дольдом-Михайликом, про якого до цього часу не чула, не знала та не читала. Сподіваюся це не останній прочитаний мною його твір)