5 Я САМА НІЧОГО ПРО СЕБЕ НЕ ЗНАЮ

Тільє як завжди майстерно пише детективи-трилери. Це перша книга яку я читаю без участі Шарко, розслідування веде Люсі Енебель. Думала що не сподобається, проте даремно.
Люсі - професійний слідчий-детектив. І майстерно впоралася зі своїми обов'зками. Переживала за неї напротязі всієї книги. Дуже часто було її жаль, через неможливість бути звичайною мамою. Але вона майстер своєї справи, і без неї розвиток розкриття злочинів був би неможливим.
Ще одна головна героїня Манон мені сподобалася. На її місці я б напевно зійшла б з глузду. Не кожний ранок як прокидаєшся, а кожну годину, а то і 20 хвилин тебе перемикає і ти не пам'ятаєш нічого. У Манон рідка форма амнезії, проте вона навчилася жити з цим майстерніше за інших людей. Без свого електронного помічника ти і не знаєш кому можна довіряти, а кому ні, врешті решт і сама Манон почала плутатися. Секретна кімната Манон викликала в мене позитивні бурхливі емоції. Мені сподобалося в книжці все. Ще й математична тематика була досить цікавою на мій подив.
Тема вогонь, те як її розкрив Тільє варта вашої уваги.