4 Хитросплетіння людських доль

Моє перше знайомство з автором. Читаючи, зловила себе на думці, що це якийсь новий жанр? Та ні! Напевно, тоді так сприймалася мною подана інформація - шакуюче та кошмарно. Але дуже своєрідна подача. Роман постійно міняє не тільки головних героїв, яких тут багато, а і часовий простір. Перебіжками від розділу до розділу співставляєш взаємозв'язки тих чи інших подій або персонажів і, нарешті, картина вимальовується.

Назва "В'язні зеленої дачі", а сама Дача була як щось натхненне духом, як щось живе, як щось з душею та розумом. Тільки вона (дача) не була зеленою, а чорніше ночі, це морок, мгла, непроглядна тьма та всі, хто туди поринав, були вмить окутані кромешною темрявою до кінця життя.

Щодо суті, то для себе я виокремила тільки одне - ВЛАДА. Влада у коханні - панувати чиєюсь увагою, тілом, близькістю егоїстично, самолюбиво, претенціозно або навпаки - бути підвладним одній коханій/коханому щиро та безпорадно. Влада страху, людські долі під прицілом. Політична влада, де панує злочинність, корупція, недбалість тощо.
Депресивна книга, бо саме такі емоції були від початку і до фіналу.