4

Романи і автори 20-х років здатні дивувати деякою ще існуючою свободою, розкутістю думок, різноманітністю стилів і засобів втілення.

Один з кращих романів збірки, безумовно, "Золотий павучок" Олеся Донченка. Блискучий лапідарний стиль, соковита мова, продуманний сюжет дозволяють тримати читача в захваті!
Цей роман відкриває нам зовсім іншого Донченка, якого і я, і багато інших любителів літератури довгий час сприймали як чисто дитячого письменника. Тому, такий ранній Донченко здивував вмінням передавати переживання героїв, точно і захоплююче передавати їх стосунки. Пізніше у Донченка теж будуть непогані твори (прекрасна лірична повість "Лісничиха", шпигунський детектив для дітей "Школа над морем"), але "Золотий павучок" залишається його кращим романом на сьогодні.

Ще один блискучий професіонал з трагічною долею - Гордій Брасюк, представлений в збірці романом "Донна Анна". Складні стосунки Ганни Бачинської з двома чоловіками, що зустрілися їй на життєвому шляху, тонкі нюанси сімейної драми, написані Брасюком на європейському рівні.
Тут менше за все соцільного тла радянської дійсності, є лише люди, та їх долі.

Не менш цікавими і значними мені здалися повісті Петра Ватченка "Повість без назви" і скандальна "Беладонна" Василя Минка. Тут трохи інші стилі, пророблено соцільний фон, непогано показано трагічні долі людей.