5

Назва говорить сама за себе. Одягайте теплі смугасті шкарпетки. Вмощуйтесь у фотелі, беріть до рук філіжанку звареної кави або горня американської (у кожного свої смаки і свої розміри) і присвятіть кілька годин собі і оповіданням. Це навіть не оповідання, а замальовки з життя, про нас і оточуючих нас людей,

"…вдячним, радісним людям було більше листів і пакунків, у них удома було гарно й добре, і смачно пахло. А невдоволені, насуплені чоловіки та жінки й самі виглядали якимись сірими, й будинки в них були якісь не ошатні, не святочні, а похмурі й непривітні. І пошти їм майже не було…"

про стосунки, думки, кохання:

"…достатньо невибагливої страви в улюбленому кафе, книжки про просте життя, достатньо всього того, що є … лише б чоловік завжди був поруч"

"…кохати по справжньому складно завжди"

про мрії

"…море – то не море. Це просто дивні назва для тисяч нікому не відомих мрій."

Про те, що кава заварена водою з звичайного чайника, а не електричного смачніша (я теж так вважаю).
А ще книжка пахне ну звичайно кавою, цинамоном, ваніллю та затишком.

Насолоджуйтесь…