Больше рецензий

4 октября 2013 г. 02:04

243

5

Ця книга пронизує почуття до глибини кісток. У ній розкрито як люди можуть мати зіпсовані душі, а бездушні міфічні створіння навпаки дивують своєю людяністю. Там показане щире кохання Лукаша і Мавки, яке було наче сорняками забите буденними проблемами та тяжінням матері до наживи. Але пізніше Лукаш правильно розставить пріорітети, коли "тая стежка білим снігом припала..." і їх кохання знову оживає тільки вже в іншій формі.