Больше рецензий

5 июня 2022 г. 17:25

85

4 Новий розділ української літератури - філософський та інтелектуальний

Віктор Домонтович романом "Дівчина з ведмедиком" продовжив виводити українську літературу на новий рівень. Ми бачимо поєднання філософського роману (адже філософські погляди та міркування займають вагомий пласт у творі), інтелектуального роману (показує нам зміну культурних епох, та людину, яка знаходиться на зламі цього періоду, фактично випадаючи зі свого часу, й шукає можливості почати жити, диктуючи нові правила суспільству) та любовного роману (сюжетна лінія Іполіта та Зини).

Стосовно філософського пласта роману залишись великі питання. Думки автор вкладає в роздуми головного героя Іполіта. Особливо це простежується в епізоді з Панасом Григоровичем, коли ми дізнаємось історію Буцького, та в епізоді з читанням Макіявеллі. Дивні думки залишились після прочитання цих двох уривків. Не покидало відчуття підміни понять. Показовим для мене були такі цитати:
"Убивство й жалість, жорстокість і любов, милосердя й суворість - так часто одне передбачає інше, і вбивця, щоб здійснити своє почуття жалости, пронизуючи мечем серце жертви, наважується на цей подвиг самовідданости не раніше, як розірвавши своє серце на криваві шматки".
"Не завжди любов буває м'яка й лагідна: іноді вона буває жорстока й сувора. І часто в учинкові, на перший погляд, дикому й потворному проявляється високий порив душі, відданої коханню".

Дуже шкода Зину. Вона намагається зруйнувати правила, щодо місяця жінки в суспільстві, але робить це також дуже спотвореними вчинками. Вона відкидає кохання і шлюб, прагне бути вільною від умовностей та обов’язків, при цьому руйнує своє життя. Вона не може контролювати вчинки в бажанні йти на перекір усьому, що диктує їй суспільство. Вона зламана. І найкраще це підкреслює її остання записка до Іполіта: "Ми шукали неправдоподібних істин. І ми не знайшли їх. Життя зламало нас. Нічого не лишилось для надії. Я гину..."

Ми бачимо трагедію людини, трагедію Зини, яка як той ведмедик, з яким вона так любила гратися, стала іграшкою долі, і не змогла цю долю перемогти.