5

Еллен Марі Вайсман "Сливове дерево".
⠀
Ще одна книжечка про жахіття Другої світової війни. Цього разу очима німців. Ні, не тих жорстоких і безжальних німців, які мріяли підкорити увесь світ. А тих німців, які жили поряд з євреями, товаришували з ними, закохувалися, одружувалися, а одного дня через чиїсь безґлузді примхи втратили друзів, коханих, найрідніших. Тих німців, які голодували і ховалися від страшних бомбардувань ворога, які на їхні голови накликали сильні світу цього. Тих німців, які за найменший непослух потрапляли до таборів і терпіли нелюдські знущання від своїх співвітчизників. Тих німців, які усією душею прагнули бути поряд з родиною, але мусили іти воювати, віддавати життя за чужі ідеї.
⠀
Книга морально важка, в ній описуються страшні речі, які просто не піддаються розумінню. Та, на щастя, в ній знайшлося місце і для світлих моментів: віри, надії, любові. Я вельми втішена щасливим фіналом.
⠀
Окремо хочу відмітити майстерність автора у описах природи та атмосфери маленького німецького містечка у довоєнний період. Також мені у душу запали символи скатертини та сливового деревця, що проросло із кісточки (хто читав - зрозуміє, про що я).