Давньогрецький лірик Архілох народився на острові Парос у 688 році до нашої ери. Він був сином аристократа і рабині й не мав іншого вибору в житті, як стати вохном-найманцем. У бою з фракійцями залишив свій щит на полі бою, але не з малодушності. Через це його позбавили служби у війську, і поет довгий час жебракував. Наче сперечаючись із Тіртеєм, він іронізує над військовою честю і славою, не визнає навіть слави захисника Вітчизни, бо "хто поліг, тому ні слави, ні подяки вже нема", "доля полеглих - найгірша".
Проте ціною особистого життя Архілох переконав своїх співвітчизників у протилежному. Із закликом "Перемога або смерть!" він загинув, захищаючи від нападу ворогів свій рідний острів Парос.
Архілох складав байки, епіграми, елегії, гімни, проте особливо славилися його уїдливі ямби. Їх він використовував для полеміки, висміював ними ворогів і зрадливих друзів. На жаль, твори поета збереглися лише у фрагментах.
У його віршах ми вперше зустрічаємо шестистопний ямб, що згодом став панівним у грецькій та римській драмі. Давні греки ставили його поряд із Гомером.

"Хліб мій на списі замішаний". Сам себе Архілох характеризує як "служителя бога війни". Війна для нього - це джерело існування, тому поет і каже, що що й хліб його замішаний на списі і вино з-під Ісмару - теж у списі.

В остром копье у меня замешен мой хлеб. И копье же
Из-под Исмара вино. Пью, опершись на копье.

"Серце, серце...". У військових походах Архілох багато чого побачив і зрозумів, тож його поезія набуває філософського звучання й афористичної виразності. Звертаючись до серця, поет закликає його відважно захищатися від лютих бід і залишатися непохитним.

...Переможеш - не хвались відкрито цим,
Переможений - удома в самотині стримуй плач.
Радість є - радій не надто, є нещастя - не сумуй
Понад міру. Вмій пізнати зміни у людському житті.

Ямби - такі вірші, в яких автор когось дражнить, звинувачує, сварить. Їх не співали, а читали наспівом (можливо, під акомпанемент флейти).
Найдавніший автор ямбів - Архілох.