5 Змінити можна тільки недосконале.

Дяченки такі Дяченки. У них завжди присутня ця тонка грань, балансування між загадковістю і моралізаторством. І жодного разу твір не переважує в якусь сторону. Вміють Дяченки так писати. Тут пригоди і мораль іде за руку, і ніби підсилює одна одну. Не буває в них тільки екшену заради екшену. Все і всі на своїх місцях. Чудові письменники і чудовий роман. І звісно відкритий фінал. Когось лякають такі закінчення, я, навпаки, люблю після прочитання посидіти і подумати, додумати, що ж там могло бути дальше і чи могло щось бути. Цікава історія про пошуки і про прийняття. Дякую пані Марині та пану Сергію за ще одну чудову історію.