5

Змусити людину покроково пояснити, як працює змив в унітазі, чи до чого призведе заборона абортів, чи що змінить підняття податку на 5% - єдиний спосіб бодай здвинути її з впертості, нібито вона у чомусь розбирається.

Можливість вчитися у інших у колективі більш важлива характеристика аніж власні показники IQ. Саме тому швидкість дії людини не залежить від знань у її голові, а визначається виключно тим, до яких саме знань та із якою швидкістю вона здатна дотягнутися.

Знання не містяться у голові, вони розпорошені у тілі, колективі та техніці. Але оскільки ми плутаємо власні знання із тими, до яких маємо доступ, рівень агресивного невігластва та помилкової впевненості у власних силах зростає чи не у геометричній прогресії.

Зменшити радикалізованість настроїв здатне лише причинове пояснення, але як тільки людина відчуває, що чогось не знає, її потяг до того, аби заповнити прогалини, різко зменшується. Додати сюди неможливість щось пояснити навіть за допомогою причинового пояснення, коли мова йде про культурні нашарування та сакральність поглядів, маємо на виході масу виборців зеленського.

Чи є вихід із цього зачарованого кола? Так, є. Автори вбачають його у лібертаріанському патерналізмі: у м’якому підштовхуванні до правильних рішень. Для розуміння: це коли у студентських їдальнях, аби підвищити рівень споживання корисного та зменшити некорисне, заміть заборонити продаж морозива чи розвісити скрізь рекламу «їж овочі, вони корисні», банально переставили морозиво у непрозорі ящики, а овочі поклали на стрічки раніше за бургери. Все. Вибір в студентів все одно є, його не позбавили – не брати броколі, дійти до бургера, знайти морозиво у непрозорій тарі, - але такий вибір вимагає трішки більше напруження і тому він одразу стає непопулярний.

Це той випадок, коли нонфікшн книга на 200% корисна й цінніша за свою ціну. Це той випадок, коли нонфікшн книга ще довго не застаріє і перечитувати її можна декілька разів. Це той випадок, коли це дійсно ВІДМІННА нонфікшн книга, я не втомлююсь це повторювати.