4

Листопад як позаминулий час,
Можна сказати - позаминуле століття.
Вранці запнулась новою шаллю й пішла
У ніч, голодну і жадібну підворотню.
У ніч, якій немає правил і меж,
Ліхтарів, зупинок і поворотів.
Листопад як ріка, якою пливеш,
Як гіркота, яку мусиш носити у роті.
Як дорога, чорна і самітна,
Вовча ягода, хліба черствий окраєць.
Як далека і зовсім близька війна.
Як вода, якою усе змивається.
Оксана Куценко
⠀
Поетична збірка з фантастичним художнім оформленням Анастасії Стефурак.
⠀

...Прибиральник проходить кількома життями й алеями
І напрочуд ладнає із календарями і часом.
...Прибиральник вчить забувати минуле літо,
Взагалі забувати, що не кожен уміє.

⠀
Тексти Оксани про те, що кожен з нас, ніби лялечка, сховані від світу, укриті в спогади. Але як змінюються пори року, так і трансформується лялечка, перетворюється і оновлюється, на зміні шкірі старого кохання нечутно з'являється нова. Новий етап змін - етап зрілості й мудрості супроводжується самоусвідомленням.
⠀

...Кожен старіє по-своєму, іноді не відвертаючись,
Вагомістю в душах, ситістю, любовними крайнощами,
Повільним сповзанням вологості з верховіть,
Водою на вікнах, щодня жовтішою прохолодою.
Вересень - кожен в собі його віднаходить,
І від нього біжить...

⠀
Вірші обплутують своєю метафоричністю, алюзорність дій залежить від змін природи.
Навдивовижу гарна збірка.