3

1928 рік. Юрію Яновському - 26. І це - його перший роман.
Одразу скажу, що стосунки з цим самим Юрієм Івановичем у мене не складаються вже десятиліттями, ще з тих школярських часів, коли у програмі були знамениті Вершники . І хоч "Майстер корабля" - цілковито інший твір, враження теж не вельми гарне.
У романі маємо щось на зразок "Голлівуду" на березі моря - Одеська кіностудія, перші десятиріччя її роботи. То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) у свої 70 років замислюється про те, як пройшло його життя, і знайомить читача з товаришами по "кіношному" цеху, як у свою чергу теж розповідають-згадують про своє минуле (особливо "відзначився" матрос Богдан) і радяться-сперечаються з приводу зйомок нового фільму про морські пригоди.
В усьому тексті чимало дірок, які автор намагається заткнути різнорідними шматками: то подає листи, написані синами То-Ма-Кі, то розповідає про процес будівництва корабля, зовсім не зважаючи на абсолютну непідготовленість читача до технічної термінології.
Місто - як у М. Булгакова - ніби герой, що живе своїм життям, і видається значно більш живим за море.
Експериментальний роман мені здався аж надто експериментальним...

Для тех, кто читает на русском

Дальше...

1928 год. Юрию Яновскому - 26. И это - его первый роман.
Сразу скажу, что отношения с этим самым Юрием Ивановичем у меня не складываются десятилетиями, еще с тех ученических времен, когда в программе были знаменитые Всадники . И хотя "Мастер корабля" - полностью другое произведение, впечатление тоже не очень хорошее.
В романе есть что-то вроде "Голливуда" на берегу моря - Одесская киностудия, первые десятилетия ее работы. То-Ма-Ки (Товарищ Мастер Кино) в свои 70 лет задумывается о том, как прошла его жизнь, и знакомит читателя с товарищами по "киношному" цеху, которые в свою очередь тоже рассказывают-вспоминают о своем прошлом (особенно "отличился" матрос Богдан) и советуются-спорят по поводу съемок нового фильма о морских приключениях.
В тексте немало дыр, которые автор пытается заткнуть разнородными кусками: то подает письма, написанные сыновьями То-Ма-Ки, то рассказывает о процессе строительства корабля, совсем не смотря на абсолютную неподготовленность читателя к технической терминологии.
Город - как у М. Булгакова - словно герой, живущий своей жизнью, и кажется значительно более живым, чем море.
Экспериментальный роман мне показался слишком экспериментальным...