Автобіографічний роман Ж. Перека "W, або спогад дитинства" містить парадоксальну фразу: "У мене немає дитячих спогадів". У 70-ті роки для покоління дітей, які пережили жахіття Другої світової війни і залишилися сиротами, постала суперважлива проблема — уявити те, через що пройшли їхні батьки. Паралельно зі спогадами автор описує життя на вигаданому острові W — в цій алегорії неважко вгадати фашистські концтабори.
Роман складається з двох частин. У першій частині читач від розділу до розділу занурюється в авантюрний роман, у якому розповідь ведеться від імені головного героя, Гаспара Вінклера, дезертира, що переховується під чужим ім'ям. З пригодницькою оповіддю чергуються фрагменти біографічної розвідки. Друга частина продовжує започаткований у першій прийом чергування. Перший оповідач, Гаспар Вінклер, безслідно зникає, а авантюрна розповідь поступається місцем скрупульозному й прискіпливому опису життя на острові W.
Біографічна та вигадана історії надрукована різними шрифтом. Окрім того, Перек використовує в першій частині твору прийом, запозичений у Стефана Малларме: незвично подані примітки, які розташовуються після тексту, а не внизу сторінки, й надруковані тим самим шрифтом, що й коментований текст.
Автобіографічний роман Ж. Перека "W, або спогад дитинства" містить парадоксальну фразу: "У мене немає дитячих спогадів". У 70-ті роки для покоління дітей, які пережили жахіття…