Рецензия от поэта Андрея Левика, журналиста, главного редактора журнала "Наше наследие"
Нещодавно потрапив мені до рук «кримінально-процесуальний роман», як його охрестив автор чи видавець, «Дела Пилатовы». Автором цього твору виявився молодий прозаїк Антон Паладін (літературний псевдонім Антона Кардопольцева). Мені, маючи певне відношення до юриспруденції (я колись викладав цивільне право), стало цікаво, що ж про таку складну і разом з тим, присутню щодня галузь нашого життя може написати така молода людина, молодий автор. Але почавши читати я так захопився, що прочитав цей твір так швидко, як не читав останнім часом нічого подібного. Відчувалося, що автор дуже глибоко знає те, про що пише. Я би, навіть, сказав пережив чи живе цим, бо відчувається, що не мучився над кожним реченням, творив образи, відтворював події, так, як би він їх пережив вчора разом зі своїми героями. Не можу не звернути увагу на пролог. Ну, що там пару речень перед твором, але ні. Автору так вдалося заінтригувати і, разом з тим, передати суть майбутнього твору, що відірватись від читання було неможливо. Так само було і далі. Справді молодий автор вибрав дуже складну і злободенну тему: пошук правди, істини, справедливості у нашому щоденному житті незалежно де ти, хто ти і чим займаєшся. Хоча твір присвячений стосункам і відносинам у галузі правосуддя та діяльності правоохоронних органів, але думаю, що він може бути екстрапольований і на інші галузі нашого життя, може з іншою мірою напруги чи відповідальності. Суспільство, пострадянське, постсовкове, творить себе, шукає себе і тому поведінка кожного, де би і чим би він не займався, творить у результаті те середовище у якому ми живемо. Автору вдалося так глибоко проникнути у суть і характери своїх героїв, що кожен може впізнати у них свого знайомого чи близького. Шукання себе, свого Я у нашому новітньому суспільстві для головного героя це щоденний труд, щоденний подвиг. Бо, коли оточення грубо і брутально на тебе тисне, а ти мусиш все порозкладати по полицях прийняти правильне, справедливе, а найголовніше, законне рішення то для цього потрібно і сміливість, і відповідальність, і мораль і сила духу. Професійне подання оточення головного героя це відображення середовища, яке впливає на головного героя і спонукає його знаходити компроміси, але разом із тим впливати на це середовище. Прагнення головного героя жити чесно і утвердження цього життєвого кредо потребує від нього багато зусиль. Автору вдалось своїх героїв зробити «живими». І як майстерно, через сни, автор подає переживання, сумніви, шукання істини головного героя. Дуже вдало використана класика, мається на увазі класична література. Звернення до неї не забагато, а використання її дуже підсилює образи і події. Це такий загальний огляд твору. Але враження дуже позитивні і не тільки тому, що автор дає шанс головному герою і суспільству поборювати зло, алей тому, що написаний доброю мовою, щиро і професійно. Хочеться молодому авторові побажати подальшої наснаги для написання наступних творів, бо не писати він вже не зможе. Тому, бажаю професійного і творчого зростання – вдосконаленню нема меж. З повагою, А. Левик – член Національної спілки журналістів України, головний редактор журналу «Наша спадщина».
