Слава Свитова — об авторе

Книга "Жила-була Я" могла потрапити мені до рук раніше, але у книгарні залишився один примірник і я чемно поступилася подрузі. Цей у мене з минулої п’ятниці.

Повернулася зі співбесіди, а дощ якраз встиг завити моє волосся у гнізда-локони, схожі на пастки для снів, звідки почали вивалюватися чиїсь очікування стосовно мене, усмішки і насмішки довгого дня… Тому я відкрила книгу і час від часу ловила себе на думці, що вона ніби написана саме для мене, ось для цього моменту мого життя. Вона – чудова!

Для мене це ніби флешбеки власного життя. Тому що фармацевтом я теж не стала (як і головна героїня книги) попри те, що батьки – лікарі і до останнього плекали надії на рахунок продовження справи усього їх життя. А я що? Чесно відпахала на «бронзу» фінального етапу олімпіади з хімії і закинула…

Усі ми про щось мовчимо. Але якщо задуматися, якось так історично склалося, що жінки мовчать більше: страх, виховання, батьківські установки, суспільні норми - причин безліч. Але мовчанням нічого не змінити. Мовчання не зцілить і не принесе полегшення. Саме тому так приємно чути сучасні жіночі голоси, які гранично відверто відкриваються перед читачем в есеях, зібраних в книзі "Про що вона мовчить".

48 жінок поділилися своїми історіями. В них біль, і сум, і сила, і непростий шлях самопізнання. Вони пишуть про материнство, прийняття свого тіла, хоробрість, власні виклики, «нормальність», зрештою - любов до себе. Деякі з цих історій розривають душу, деякі змушують задуматися та проаналізувати власне життя, але всі без виключення покажуть, які ж ми з вами сильні!

Я впевнена, що кожна дівчина…