Цитаты из книг — Світлана Ославська

Різниця між чоловіком і жінкою – спосіб мислення! Я не можу пояснити, чому це так, але весь час жінки стараються для добра інших людей. Ми не прагнемо керувати. Якщо люди живуть у мирі, для нас цього достатньо. І я вважаю так: що більше жінок буде в політиці, то мирнішим буде світ.

Свєта, хочу сказати тобі, чим я була шокована і що мене налякало. Я все­ таки не збиралася тікати з Сєверодонецька. Я думала, дві­ три неділі, ну місяць — і все буде нормально. Але навіть не ті страшні умови, що ні помиться, ні в туалет нормально (ти ж розумієш, якщо там у дальньому підвалі місяць ходять, то все воно сюди…

2014-й для нього почався 2008 року. Зауважував, як у місті виникали одна за одною проросійські організації. У бібліотеці в Луганську зробили окремий русский зал. Обласні газети стали виходити російською. В сусідніх містах раптом почали ставити пам'ятники донським казакам. У 2012 році йому запропонували писати краєзнавчі…

Були й інші запитання, на які доступна версія історії відповідей не давала. Нехай у Сєверодонецьку розмовляють російською, але чому в сусідньому селищі Борівському розмовляють зовсім іншою російською? Або чому луганські історики пишуть, що правий берег Сіверського Дінця у першій половині XVIII століття не був заселений, а…

Збирав по крихтах: якісь матеріали діставав у заводському музеї, щось брав зі старих газет, щось — з розмов із старожилами. Коли заглибився в історію, побачив, що з нею не все гаразд. До прикладу, хоча б поширена думка, що місто збудоване в пустелі, ніби тут нічого не було, доки не прийшла радянська індустріалізація. Але…

З однодумцями Каленюк створив Клуб любителів поезії — не офіційний, а об'єднання за інтересами. Самвидавні журнали Клубу, які друкував у кількості, щоб вистачило на всіх членів, Каленюк не зміг викинути 2014-го — а забрав до Радомишля. Тоді ж, під час роботи Клубу, почав збирати інформацію про місцевих письменників.…

Ходили в Льодовий палац на концерти. Концерти були непогані. Приїжджав Висоцький — і написав потім короткий вірш, як «нечопорно и не по-светски меня встречали в Северодонецке». 107ОазаКаже, що люди — як гранчасті склянки, мають багато граней, і в одній із них вони поєднуються.

Тодішній Сєверодонецьк — це оптимізм. СРСР розвиває хімічне виробництво, на заводі запускають нові цехи. Молоді люди приїжджають працювати, оселяються в гуртожитках, за кілька років отримують квартири в новозбудованих п'ятиповерхівках. За півтора десятка років, від початку 1960-х до середини 1970-х, населення зростає…

Вразив Сергія не тільки дим заводу, а й місто. Нове, чисте, світле — йому на той час офіційно було лише 42 роки, але фактично ж його заново відбудовували після війни, отже — приблизно 30. Він і місто — майже ровесники. Місто не тільки хімзаводу, а й місто науково-дослідних установ. Місто інтелігенції. Так про нього…

Взагалі-то і про Сєверодонецьк учорашній студент харківського Політеху чув неприємні речі й ніколи не мріяв тут жити. Наприклад, говорили, що тутешній дощ дірявить парасолі — з неба падає ледь не азотна кислота. Дірок у парасольках Сергій на власні очі не бачив, але одного разу дощова краплина пропалила йому сорочку.…

На початку він порівнював місто, де йому трапилося жити й працювати, із сусідами. Ці зіставлення, як не крути, виходили на користь Сєверодонецька. В сусідньому Рубіжному Сергій побував під час університетської практики. Спогади лишилися яскраві, але прикрі. Така картина: завод «Барвник», люди в герметичних костюмах і…

Принципова для нього річ — місто називається Сєверодонецьк, друга «е», будь ласка. Доки не писатимуть так, доки лишатиметься те непристойне єкання, ось це «Сєвє», добра в місті не буде, він переконаний. «В Україні є вісім населених пунктів, у назві яких міститься російська складова "северо". У семи українською написано…

Цієї зими я зустріла давню знайому з Сєверодонецька, старшу жінку, яку тут назву Наталя Олександрівна. Про неї колись ходили чутки, ніби її ім'я — несправжнє. Я вирішила відгадати давню загадку. Почувши моє запитання, вона спершу напружилася. Потім подивилася мені в очі. Потім довго, голосно й дзвінко сміялася. А тоді…

Коли повертаюся до України зі Стамбула чи іншого справді великого і справді різноманітного міста, у перші години контраст між цими світами здається відчутний навіть на дотик. Там — ніби мені на голову висипали мішок яскравого конфеті, тут — ніби той мішок уже порожній, і його мені на голову натягнули так, що бачу лише…

Деколи мені здається, що жити в такому місті, як Сєверодонецьк — це мистецтво бачити красу деінде. Хоча «мистецтво» — слово занадто об'ємне, це радше просто вміння, здатність бачити красу в недоладному ландшафті або принаймні не бачити отої вбогості. І загалом, мабуть, жити — це здатність бачити красу навіть у недоречному…

Приїжджих ображає монотонність Сєверодонецька. Ображає, розчаровує і ніби принижує. Здається, вони не просто очікували чогось більшого від прифронтового міста, від нового обласного центру, від найбільшого міста цієї куцої області, де на півдні ще притулилася якась урбаністика, а вище на північ — самі села. Вони…

Не така вже й націоналістка, патріотка, але не розумію, чому в Росії вони — патріоти, бо люблять Росію і розмовляють російською, а в Україні розмовляти українською — це погано й ми націоналісти?

— А як сталося, що в тебе була українська група в садочку? Значить, 1991-го створили таку групу. Просто вирішили взяти діток, які змалечку будуть розуміти українську. Це була звичайна група, звичайні діти. Тепер багато з них у Києві.Українською мовою тоді мало було. Я купила книжечку колядок, знаходила якісь віршики.…

Олег Невениця — той, що з рулоном морквяних пакетів, розповідає таку історію. Щороку він та ще кілька активістів проводять акцію до річниці проукраїнського флешмобу 6 квітня 2014-го. Чи краще сказати спроби флешмобу: ще на початку його 78Травма 2004жорстоко розігнав агресивний проросійський натовп, багатьох учасників…

Другий З'їзд депутатів рад усіх рівнів відбувся в Сєверодонецьку 2008 року. Це вже було більше про ідеологію: мова, історія, НАТО, влада не чує російськомовних громадян. І підготовка була на іншому рівні. Володимир Грицишин тоді домовився з Януковичем: за проведення З'їзду Партія регіонів заплатить місту кілька мільйонів…