Василь Большак — об авторе

Книга розповідає про веселого молодого журналіста Віктора Ситняка та його подорож. На самісінькому початку вже стає зрозуміло, що Віктор - хлопець веселий та балакучий, свій страх перед профілактичним щепленням переборює жартиками та каламбурами, що, на жаль, не допомогло і свідомість юнак таки втратив. Перша частина подорожі триває морем, на кораблі Віктор знайомиться з гречанкою Деметрою, яка прагне показати нарешті дітей своїй матері, що залишилась у Греції, з молодим подружжям, зі жвавою бабусею, якій до усього є діло, а мрія усього життя - побачити Палац Дожів у Венеції. Компанія разом відвідає кілька країн, читачі дізнаються трохи про складну політичну ситуацію в сонячній Елладі, вислухають історію старого югослава, спробують сливову наливку, посумують над тим, як роки та війна…

"Гришa слился с книжкой - дочитывaл рaсскaз "Пилипко". Мaть сиделa у припечкa нa тaбуретке и лaтaлa стaрый мешок. Бaбуся возилaсь у прялки. Вокруг цaрилa тишинa. А где-то тaм, дaлеко, грохотaлa, гремелa войнa. Тaрaнивкa дaвненько уже проводилa мужчин нa фронт и притихлa, нaсторожилaсь, ждaлa."

К таким книгам нечего добавить после прочтения... их нужно просто прочесть, прожить каждую строчку своей душой, ведь это наше прошлое, наша история, а значит - наша жизнь.

Во время войны раскрывается вся суть человека, будь то добро или зло, оно вылезает наружу. Так же выходит и с жителями Тaрaнивки: у некоторых людей вся гнилостная суть дает расцвет в первые тревожные годы войны, а кто-то наоборот освещает своим добрым, смелым и храбрым сердцем тернистый путь к победе. Дети перестают быть детьми.…