Ігор Римарук — об авторе

Ігор Миколайович Римарук народився 4 липня 1958 року в селі М'якоти на Волині. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Працював у пресі та видавництвах.
Багаторічний головний редактор журналу «Сучасність», завідувач редакції сучасної української літератури видавництва «Дніпро».
Упорядник антології нової української поезії «Вісімдесятники» (1990, Едмонтон).
Вірші перекладали багатьма мовами світу, друкували в англо-, іспано-, польсько-, російсько-, румунсько-, шведсько-, німецькомовних антологіях української поезії.
Восени 2008 року на одній із вулиць Львова поета збила автівка. Через кілька днів він помер.
Похований 6 жовтня на Личаківському цвинтарі.

1984 - «Висока вода»
1988 - «Упродовж снігопаду»
1991 - «Нічні голоси»
1996 - «Goldener Regen» («Золотий дощ», німецькою та українською мовами)
2000, 2002 - «Діва Обида»
2007 - «Бермудський трикутник»
2009 - «Сльоза Богородиці»
2011 - «Доброе время Твое» («Твій добрий час», у російських перекладах Наталії Бельченко та Володимира Ільїна та в картинах Сергія Слєпухіна
2012 - «Божественний вітер: останні вірші»

Лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка (2002). Був Президентом Асоціації українських письменників. Був радником міністра культури з питань книговидання (2007).

Ігор Римарук. Як радісно бути поетом...
Декілька віршів на Поетиці
Ігоря Римарука поховали на Личаківському цвинтарі під червоно-чорним прапором
Душа Римарука витікала через вірші