
Надія Гуменюк — об авторе
- Родилась: 2 января 1950 г. , Онацьківці
Биография — Надія Гуменюк
Надія Павлівна Гуменюк (Лис) (2 січня 1950, Онацьківці) — українська поетеса, прозаїк, публіцист. Дружина відомого волинського письменника Володимира Лиса.
Редактор відділу культури Волинської обласної газети «Віче».
Закінчила Хмельницьке педагогічне училище (1970) та факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1977).
Журналістську діяльність розпочала 1973 року в редакції Каланчацької районної газети на Херсонщині. Працювала кореспондентом Рівненського обласного радіо (1975–1980), завідувачкою відділу Луцької районної газети (1980–1985), редактором радіогазети Луцького шовкового комбінату (1987–1990), заступником головного редактора луцької міської газети…
«Народна трибуна» (1990–1995). З 1996 року — редактор відділу культури Волинської обласної газети «Віче». Н. П. Гуменюк є членом Національної спілки журналістів України (з 1977), членом Національної спілки письменників України (з 1995). Нагороджена Почесним Знаком Національної спілки журналістів України.
Вперше публікуватися почала у десятирічному віці у всеукраїнській газеті для школярів «Зірка». У 1965 році стала переможцем літературного конкурсу на честь ювілею цього видання і була нагороджена двомісячною путівкою у Міжнародний дитячий табір «Артек». У 1972 році відбувся дебют у журналі «Радянська жінка», з благословінням Любові Забашти. Далі — публікації у журналах «Україна», «Жовтень», «Прапор», колективних збірниках. У 1992 році у видавництві «Каменяр» побачила світ перша збірка поезій Н. П. Гуменюк «Країна світла». У видавництві «Надстир'я» у 1994 році вийшла збірка поезій «Каріатиди», а в 2000 році — «Однокрил».
Поезії Надії Гуменюк властиві громадянське звучання, філософське осмислення світу, щирість; вся вона пронизана ліричним струменем, що балансує десь на межі жорстокої дійсності і пошуку ідеалу, земного і небесного, скороминущого і вічного.
Надія Гуменюк також є автором книжок для дітей. Видавництво «Надстир'я» видало її дуже популярні серед дітей книжки «Чапики — Чалапики» (1990), «Веселка для Веселика» (2001), «Де гуляє крокотам» (2003), «Казка про козака Ярка і Яринку-Живинку» (2004), «Котилася писанка» (2004), а тернопільське видавництво «Підручники і посібники» — «Святвечір» (2003).
Книжка «Веселка для Веселика» була представлена в Києві на книжковій виставці у Національній спілці письменників України як одне з кращих видань для дітей у 2001 році, а книжка «Де гуляє крокотам» отримала диплом в номінації «Література для дітей» на Першому книжковому форумі, що проходив у Тернополі у 2003 році.
Книги
Смотреть 23Библиография
Поезія
1992 — «Країна світла»
1994 — «Каріатиди»
2000 — «Однокрил»
Проза
Вересові меди
Енна. Дорога до себе
Коханий волоцюга
Чупакабра і чотири «мушкетери»
Янгол у сірому
Таємниця княжої гори
Білий вовк на чорному шляху
Зустріч на Босому мосту
Премии
Номинант
2022 г. — Премия «Эспрессо. Выбор читателей» (Литература для детей, Білий вовк на чорному шляху)2022 г. — Премия «Эспрессо. Выбор читателей» (Литература для детей, Зустріч на Босому мосту)
Рецензии
Смотреть 1525 июня 2021 г. 22:28
378
4
Невзгоды подстерегали Дану Ясницкую уже на первом часу её новорожденной жизни, когда малышка вывалилась из телеги в дорожную колею. Судьба отмеривала героине всякого: была любовь и предательство, были потери и находки, встречи и расставания. Но все долгие годы Богдана оставалась верной своему выбору, не изменяла первой и единственной любви. В романе Надежды Гуменюк почти все герои однолюбы. Домка Калапуша (Дымка), Николай и Нина Певные, Ян и Наталка Загурские, Арсений, родители Даны и Олеси - кому-то из них повезло прожить в паре чуть больше, кому-то отпущено было совсем ничего, но каждый из оставшихся в живых продолжал хранить верность. Читаешь и завидуешь - какие чувства, какая преданность, какая готовность к самопожертвованию!
Дана, Богдана, Богоданка... Надежда Гуменюк рассказывает…
30 июля 2024 г. 14:31
142
4.5 Маленькі повісті про любов
І справді невеликі повісті про любов. Різну. І ту, що лише зароджується, і ту, що вже пройшла, і ту, що триває вічно.
Вовчиця Впевнена, що це оповідання не про вовчицю Лелю, яку так безжально вбили лихі люди. Воно про ту, хто їі знайшов і виходив, і полюбив так, як людина може любити дороге створіння. Бо більше нічого і нікого в цьому житті Любці не було причини любити. Вовчиця Леля. Любка-одиначка. Дві вовчиці. Два самотніх серця. Помста буде жорстокою.
Перс і ласунка Від персів у нього тільки імʼя - Дарій. Все інше своє, українське. І очі, і посмішка, і щира вдача. Мабуть тому Іванка покохала його ще з дитинства. Мабуть тому не змогла забути. Одного разу він належатиме їй. Дорогою ціною, і все ж…
Коханий волоцюга Кохання буває різним. От і у наших героїв так. Він завжди в дорозі, вона -…