Аркадій Любченко — об авторе

Аркадій Любченко - незвичний своєю золотавою, солодкою мовою автор. Кожне слово його вирує у нутрощах, розтікаючись медовим напоєм, розносячи незвичне, лоскотливе тепло.

"Via Dolorosa" - невеличка осіння есея. Акварелля найкращих зразків, що їх можна віднести до модерновоі традиції Михайла Коцюбинського. Любченкова багато в чому унікальна і своєрідна манера об'єднала у цій новелі дві дуже важливі, суттєві грані творчості: мистецький хист і соціальну драму, що розгортається перед читачем на п'яти вельми запашних сторінках.

"Вереп"

"Не ждіть жорстокої драми про родову смерть, не ждіть грайливої п’єси про Смерть і Багача. Не ждіть старого стереотипу. Не ждіть акуратненької послідовності. Не ждіть нічого особливо трагічного, бо трагедія - явище досить умовне і не завжди буває бажане. Не…

Не щоденник у мене, а якийсь базарний кошик. Ну, хай. Тут — я сам, і ніхто мене тут не знає. Аби лише не забути, потім воно знадобиться.

Важко структурувати свої думки, бо щось у моїй свідомості підказує, що залишати відгук на щоденникові записи є чимось неправильним. Не можу стверджувати, що текст легко та цікаво читати, але є моменти, на які варто звернути увагу, можливо, переосмислити у контексті сучасної історії.

Так, настають ще тяжчі іспити. І яка химерна доля мого народу! У цій війні жодна країна не зазнає такого лиха й руїни, як моя Україна. Лежить розтерзана. І хоч би змагалась за свої права — не так боляче було б. Ні, лежить розшматована, понівечена і пасивна. Не вона б’ється, а б’ються за неї. І здається мені: не буде на Сході спокою доти, доки хтось володітиме Україною. Спокій…