Мария Морозенко — о писателе

Предложить изменения

Тричі народжений: чужий серед своїх.

"Означене Богами неминуче станеться".

Українці - нація, хвора на історичну амнезію. З об'єктивних і суб'єктивних причин. Та повернення пам'яті - процес тривалий і болючий, а написанння художніх книг про напівлегендарних постатей, огорнутих міфами, - справа невдячна і ризикована. Неодмінно будуть невдоволені, які аргументовано висуватимуть претензії до достовірності, посилаючись на фоліанти визнаних наукових авторитетів. Козаки більше махали шаблями, аніж перами, тому цілком логічно, що про те, як їм насправді велося, нам відомо не так багато, як хотілося б. Зрештою, цілі бібліотеки не встояли перед наступом часу і тих, хто тишком-нишком (а іноді й цілком відкрито) хотів приховати правду. Одну з білих плям української історії спробувала словесно…

Український лев: полководець від Бога.

«Ти з тих, котрі цілують спершу меч, а потім - жінку» (Оксана Пахльовська).

«… він не владний був над собою, прийшов-бо у цей світ не для родинного щастя – йому судилася інша доля».

Якщо перша книга про Івана Сірка – це передісторія (або, як зазвичай говорять, - «історія становлення»), дитячі забавки (хоч і не без певного драматизму), то друга частина дилогії суттєво від неї відрізняється – тональністю, психологізмом, напругою. Так, ніби не про одного й того ж чоловіка мовиться. Кров ллється рікою і скапує зі сторінок. А тепер – про деякі моменти, які, як я вважаю, варті того, щоб про них сказати докладніше. Надзвичайно сильні сцени, які вражають найбільше, - оборона Мерефи і визвольно-каральний похід на татарські улуси.

Оборона Мерефи виписана досить…