Лучшие книги Элизабет Рудинеско

Навіть через тридцять років загадка на ім’я Жак Лакан залишається нерозгаданою. Попри сотні присвячених йому праць та кілька десятиліть досліджень його спадщини, ми приречені й далі ставити собі питання щодо цієї людини та її думки. Про що так направду говорив Лакан? Про психоаналіз? Очевидно. Про філософію? Так, у певному сенсі. Про сучасну літературу, про авантюру мови? Безперечно. Про суб’єктивну драматургію? І про неї також. А про що іще? Хіба не приховує він у собі й далі якийсь незбагненний залишок? Лакан був, є й залишиться загадкою, автором, якого неможливо повністю каталогізувати та розшифрувати. Внутрішньо притаманна йому множинність не припиняє невблаганно нас бентежити, вчора як, власне, й сьогодні. Видання «Жак Лакан: сучасність минулого», вперше опубліковане французьким видавництвом Seuil у 2012 році, містить два розлогі діалоги відомої французької інтелектуалки й історикині психоаналізу Елізабет Рудінеско та знаменитого філософа Алена Бадью про Жака Лакана — психоаналітика, мислителя, вчителя та людину — яку вони добре знали за життя.

Уже минули десятилетия страстных речей в защиту Фрейда и против него, но и сегодня мы плохо представляем себе, кем был основоположник психоанализа. В последние годы перед исследователями его жизни и творчества открылся целый ряд новых архивных материалов, что само по себе уже является замечательным поводом вернуться к Фрейду.
Фрейд - наследник эпохи Просвещения и романтической традиции. Он - и Фауст, и Мефистофель. Свет разума для него превыше всего. Взгляните на Фрейда в то время, когда он жил, на его удивительные коллекции произведений искусства, на его друзей, женщин, детей, на то, как он переживал творческие муки, как страдал он от нежелания перебираться в годы аншлюса из Вены в Лондон. И посмотрите на него в контексте времени сегодняшнего, исходя из тех вопросов, которые ставит перед нами совершенно изменившийся мир.

У книжці знаного французького психолога, історика та філософа Елізабет Рудинеско наведено буремні шляхи й суперечливі погляди шести французьких філософів: Кангієма, Сартра, Фуко, Альтюссера, Дельоза та Дерида. їхні твори стали відомими й свого часу викликали резонанс у всьому світі. Попри всі розбіжності та дискусії між ними, їх поєднує один спільний момент: усі вони спромоглися виробити критичний підхід до питання політичної заангажованості (тобто до філософії свободи) і до фройдівської концепції позасвідомого (тобто до філософії структури). Окрім того, усі вони були чудовими стилістами й гарячими прихильниками мистецтва та літератури. Авторка показує, намагаючись осмислити думку одних у світлі думки інших і виділивши кілька блискучих моментів інтелектуального життя Франції другої половини XX ст., що лише критичне сприйняття спадщини торує шлях до самостійного мислення та формування контурів думки майбутнього, думки, що готує кращі часи, нескореної думки.
Українською перекладено вперше.

Сім'я на Заході сьогодні зазанає руйнування, зміни членів подружжя, поширюється феномен сімей, що складаються з одного з батьків або з батьків однієї статі. Це велике безладдя сім'ї стає причиною численних трагедій і катастроф: зазнають насильства і самі вдаються до нього діти, у школах нападають на вчителів, передмістя стають ареною хулігантсва. Наша епоха породжує, отже, глибоку тривогу: дизорієнтована втраттю авторитету батька, скалічена розкріпаченням людських стосунків, розхитувана ненадійнстю життя, властивою для сучасної економіки, сім'я виглядає дедалі менше здатною передавати цінності, які вона тривалий час утілювала. Водночас, ніколи ще на неї не дивилися як на найкращий осередок для розквіту особистості.

A près des décennies de commentaires apologétiques et de dénonciations violentes, nous avons bien du mal aujourd'hui a savoir qui était vraiment Sigmund Freud. Or, depuis la publication des dernière; synthèses de référence. de nouvelles archives ont été ouvertes aux chercheurs. et l'essentiel de la correspondance est désormais accessible. L'occasion était d'autant plus belle d'y revenir qu'il restait beaucoup à dire sur l'homme et son oeuvre. Le fordateur de la psychanalyse est d'abord un Viennois de la Belle Epoque, sujet de l'empire austro-hongrois. héritier des Lumières allemandes et juives. Quant à la psychanalyse elle même, elle est le fruit dune entreprise collective, d'un cénacle romantique au sein duquel Freud aura donné libre cours à sa fascination pour l'irrationnel, les sciences occultes, transformant volontiers ses amis en ennemis- à la fois Faust et Mephisto. Penseur de la modernité mais conservateur en politique. il n'aura cessé d'agir en contradiction avec son oeuvre toujours au nom de la raison et des Lumières. Le voici en son temps. dans sa famille. entouré de ses collections, de ses femmes, de ses enfants, de ses chiens, le voici enfin en proie au pessimisme face à la montée des extrêmes, pris d'hésitations à l'heure de l'exil a Londres, où il finira sa vie. Le voici dans notre temps aussi. nourrissant nos interrogations de ses propres doutes. de ses échecs. de ses passions.