Лучшие книги Миколи Хвильового

У виданні вміщено твори Миколи Хвильового (1893–1933) — оригінального українського письменника, що ввійшов до національної історії як провідний виразник ідей Розстріляного відродження — складного й суперечливого періоду в історії. Саме цей літератор у своїх памфлетах обґрунтував потребу української культури орієнтуватися на найкращі світові зразки, а не обмежуватися лише перейманням російських тем, сюжетів і практик текстотворення. Своїми гострими публіцистичними виступами він протестував проти примусової росіянізації українців, московського шовінізму, наївно сподіваючись, що в умовах тогочасного ладу можна створити сприятливі умови для розвитку української мови та культури. Його перо вивело фразу «Європа чи “Просвіта”?», яка для багатьох інтелектуалів стала орієнтиром. Під «Просвітою» письменник розумів провінційну відсталість України в колоніальних умовах, а «Європою» позначав нові форми, орієнтовані на високохудожні зразки інших літератур.

Микола Хвильовий — новатор та експериментатор у прозі, у його творах виявлено ознаки експресіонізму та елементи натуралізму. Художня проза письменника приваблює оригінальною манерою письма, показує ілюзії, сподівання та моральні хитання й катастрофи людини першої третини ХХ ст. — доби неймовірної жорстокості, надій і модернізації.

До збірки видатного майстра українського слова Миколи Хвильового (1893 - 1933), якого ще за життя називали революційним романтиком, "міцно зв'язаним з кращими традиціями української літератури" (М. Рильський), увійшли оповідання та новели ("Я (Романтика)", "Кіт у чоботях", "Арабески", "Солонський Яр" та ін.), повісті "Санаторійна зона", "Іван Іванович" і незакінчений роман "Вальдшнепи".
Передчуття страшних сталінських репресій (недарма герой Хвильо­вого бачить бюст «чорного папи комуни» на фоні заграви) та страж­дання поневоленого народу України в часи голодомору 1932—1933 рр. підштовхнули письменника до відчайдушного протесту — він пішов з життя, як один з його улюблених героїв, який своєю смертю спробував закликати революцію до милосердя.

Микола Хвильовий (справжнє ім'я Микола Фітільов; 1893–1933) — один з основоположників пореволюційної української прози, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.

«Вальдшнепи» — незакінчений роман Миколи Хвильового, у якому письменник осмислює наслідки революційних перетворень в Україні та зачіпає тему її національного відродження. Персонажі твору розчаровані в комуністичній партії та нещодавній революції, прагнуть нових ідеалів. Вони постійно полемізують, дошукуються відповідей на найгостріші суспільно-політичні питання доби в «заштатному городку» на дачі. Головний герой роману без докорів сумління «виконував свої обов'язки перед революцією», а тепер намагається позбутися колишньої «великої ідеї». До збірки також увійшли новели «Ревізор», «Злочин», сатирична повість «Іван Іванович», у якій висвітлюються патологічні процеси, що сталися із суспільством у збільшовиченій Україні в часи непу, й порушується питання щодо оманливості особистостей, які претендували на звання господарів нового життя, та інші твори.

У серії «Рідне» також вийшли друком збірки творів М. Хвильового «Сині етюди», «Я (Романтика)» тощо.

Гомодієгетична оповідачка Б'янка є водночас і наратором, і головним персонажем.Текст новели побудовано на бінарних опозиціях: уявне постійно конфліктує з дійсним, ентузіастичне - з філістерським, буденне з «сентиментальним» не лише на смисловому, а й на символічному рівні (автор протиставляє сірі будні романтичній блакитній далі).

Приїхали до матері та три сини: Три сини вояки, да не 'днакі, Що 'дин за бідних, Другий за багатих... П. ТИЧИНА

Миколі Хвильовому судилося стати символом цілої його блискучої мистецької ґенерації, бо саме він знайшов чи не найбільш місткі й промовисті образи, аби передати м’ятежну атмосферу переломної епохи, сконденсовані енергії зрілого українського модернізму.
Його герої — безґрунтовні романтики — болісно переживають крах високих ідеалів у знебоженій пореволюційній дійсності. Модерністський ренесанс заторкнув літературу, живопис, театр, явив цілу пле- яду першорядних поетів, прозаїків, режисерів, художників. Історії творчої дружби Миколи Зерова й Георгія Нарбута, Юрія Яновського і Василя Кричевського, Анатоля Петрицького і літ’ярмарчан — значущі епізоди мистецького процесу десятих — двадцятих років. Ця книжка — спроба показати взаємозв’язки та взаємовіддзеркалення літератури й живопису, спроба, хай частково, передати невловний Дух Часу.

Пропоновані вибрані твори Миколи Хвильового (1893-1933) мають на меті комплексно представити неординарну постать автора — батька новітньої української прози та ідеоло­га культурного відродження 1920-х рр. До тому увійшли най­кращі зразки поезії, прози, публіцистики, а також епістоля­рію письменника. Крім того, видання містить ключові рецеп­ції його доробку й відповідну бібліографію.

У творах Миколи Хвильового (1893—1933) чи не вперше в українській літературі душа людини постає нещадно оголеною, роздвоєною, засліпленою фанатичною вірою в щастя «загірної комуни».

Видання містить твори із другої збірки прози М. Хвильового «Осінь». Його персонажі долають тяжкий шлях вибору, стикаються з тією межею, яку ніколи не можна переступати. У душі головного героя новели «Я (Романтика)» відбувається боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом. Він — «чекіст, але і людина», «м’ятежний син», який після найганебнішого злочину проти найдорожчої людини — матері, знищує залишки людяності в собі та морально гине. У повісті «Санаторійна зона» зображено пореволюційне суспільство. Нещодавні будівничі нового життя стають «зайвими людьми», вони відчувають власну несумісність із добою, прірву між ідеалами й дійсністю та лікуються від найрізноманітніших душевних хвороб. Зло, заподіяне головним персонажем повісті задля високої ідеї, знищило його власні життєві сили та врешті призвело до самогубства. Комуністичні ідеали героїв цієї збірки зруйновані, долі вчорашніх романтиків революції понівечені.

У серії «Рідне» також вийшли друком збірки творів М. Хвильового «Сині етюди», «Вальдшнепи» та ін.

«Україна чи Малоросія» Миколи Хвильового – один з найбільш відомих памфлетів автора, в якому він висловлює свої ідеї та думки щодо майбутнього України***. Найвідомішими творами автора є новели «Я (Романтика)», «Кіт у чоботях», «Арабески», «Мати», «Редактор Карк», «Свиня», «Ревізор», «Повість про санаторійну зону», незакінчений роман «Вальдшнепи». Микола Хвильовий (справжнє ім’я Микола Фітільов)– талановитий український письменник, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.

Іван Іванович — сатирична повість М. Хвильового, написана у 1929 році. У семи частинах письменник розповідає про патологічні процеси, які стались із суспільством у збільшовиченій Україні в часи НЕПу. У творі поставлено питання про оманливість особистостей, які претендували на звання господарів нового життя. У осінньому світі автора не тільки висміюються Івани Івановичі, але йдеться про світ провалу революції із її безжальною реальністю. «Іван Іванович» — полісемантичний текст, у якому можна знайти іронію та сатиру на тогочасне суспільство.

«Кіт у чоботях» Миколи Хвильового – новела, в якій перед читачами постає сатирично-пафосний образ жінки-революціонера.

Різногранна творчість, незвичайна постать Миколи Хвильового мали величезне значення у літературному процесі 20-х років, справляли вплив на розвиток українського письменства, культури, суспільно-політичної думки всього неспокійного XX віку. Неперевершений майстер малих прозових форм, він після Коцюбинського й Стефаника створив в українському письменстві власний стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Поява першої новелістичної збірки «Сині етюди» засвідчила непересічність таланту молодого прозаїка, а вже в середині 20-х років.

«Редактор Карк» Миколи Хвильового – новела, в якій звучить типовий для творчості письменника мотив: розчарування у романтиці революції***. Найвідомішими творами автора є новели «Я (Романтика)», «Кіт у чоботях», «Арабески», «Мати», «Редактор Карк», «Свиня», «Ревізор», «Повість про санаторійну зону», незакінчений роман «Вальдшнепи». Микола Хвильовий (справжнє ім’я Микола Фітільов)– талановитий український письменник, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.

"Синие этюды" - первая книга на русском языке выдающегося украинского советского писателя Миколы Хвылёвого (1893- 1933). В годы культа личности его романтические и сатирические произведения были преданы забвению. Проза М. Хвылёвого отразила преобразующий пафос и драматизм послереволюционного времени.

Микола Хвильовий — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників постреволюційної української прози.

Дана збірка містить три найвідоміші твори Миколи Хвильового: «Я (Романтика)», «Сентиментальна історія» та «Вальдшнепи». У своїх творах письменник відобразив протистояння добра і зла в душі героя, його роздвоєність; вимріяне майбутнє не може наблизити людина з роздвоєним «я», ціною злочину його не побудувати («Я (Романтика)»). «Сентиментальна історія» — новела Миколи Хвильового побудована на бінарних опозиціях уявне постійно конфліктує з дійсним, буденне — з сентиментальним. У «Вальдшнепах» автор майстерно виписує чарівні південні пейзажі, на тлі яких розвиваються складні стосунки героїв.

В книгу украинского писатели М. Хвылёвого (1893-1933) вошли лучшие его творения, написанные в разное время. Ранние этюды пронизаны романтическим, импрессионистским настроением; в более поздних произведениях все чаще звучат ирония, сарказм, но все они отличаются высокой поэтической культурой.