Рецензии на книги — Андрій Бондар

Збірка короткої прози Андрія Бондаря "Церебро" - це точно не просте чтиво. Не розважальне, не відпочинкове і не таке, що допомагає відволіктись. Але вважаю, що книжка цілком заслужено здобула престижну українську нагороду "Книга року ВВС - Есеїстика-2018".

Ну, по-перше, автор - доволі авторитетний представник українських інтелектуальних кіл. Мислячим людям його читати дійсно цікаво. А по-друге, кожне оповідання в "Церебрі" має потужне філософське підґрунтя. Здавалося б, їхні теми носять суто побутовий і повсякденний характер, втім Бондар навіть їх зумів розкрити комічно і трагічно водночас, подекуди доводячи все до цілковитого абсурду.

Що стовідсотково чекає на вас у цій книзі - це непередбачувані розв'язки. Фінали, в принципі, дисонують із настроєм основної частини тексту, але оскільки…

Цю книгу я придбала випадково, зачепила назва та формат - есеї. Філософську есеїстику я люблю, постійно скуповую Прохаська, тож якщо вам, як і мені, подобається Прохасько, той Бондар сколихне щось у вашій душі. Книга читалась легко та приємно. Філософське підґрунтя одного чи двох есеїв я не зрозуміла і саме тому трохи занизила оцінку. В цілому ж все читалось дуже легко і захопливо.

Більшість історій відбувається у повсякденному житті, але вони всі так закручуються, що просто сидиш з відкритим ротом і думаєш: "А що, так можна було? І так також?". Деякі моменти реально підштовхують до рефлексії та спілкування з внутрішніми тарганами. Такий собі міні сеанс психотерапії. Класна книга, рекомендую.