
Автор
Настя Байдаченко – лучшие книги
- 4 издания на 2 языках
По популярности
-
Перший гріх Ізабелли. Історія одного інцесту Настя Байдаченко
Год издания: 2006 Издательство: Факт Язык: Украинский У романі розповідається скандальна історія інцесту, що скаламутила не лише землі графів Арманьяк, а й цілу Францію. Неможливе й заборонене кохання, оберемок смертних гріхів, через які проклинають, відлучають від церкви та починають війну. Жанові Арманьяк те божевілля коштувало влади й розчавлених гордощів, його коханій – прилюдної ганьби та ув’язнення в монастирі. Та хіба хтось із них пошкодував? -
Жан без Страху Настя Байдаченко
Год издания: 2006 Издательство: Факт Язык: Украинский Він ніколи не знав певності. Ні в кому і ні в чому. Батьків він боявся, дружину ненавидів, а родичів зневажав. Страх зробив його підступним, підлим і безжальним. Страх змусив його завжди носити кольчугу та щохвилини чекати нападу. Страх перетворив його на вбивцю. У романі розповідається справжня історія Бургундського герцога, якимсь дивом прозваного Жаном без Страху. -
Данс Макабр. Танок смерті Настя Байдаченко
ISBN: 966-359-060-2 Год издания: 2005 Издательство: Факт Язык: Украинский Начебто нічого дивного не відбувалося, так само зачиняли міські брами і крик варти встановлював заборону вогнищ, коли у столицю французького королівства приходила ніч. Лише зблизька можна було розгледіти чорний прапор над похмурістю зимового Парижа, що віщував біду і смерть, а нічним містом примарами блукали повія, що мріяла про дитину, священик, котрий шукав розваг у борделі, розпусна знатна дама, яка вдавала із себе невинну діву, закохані кузени, що не надто переймалися гріхом кровозмішення... Відчуваючи моторошний і надто близький подих смерті, люди шукали задоволення всіх своїх бажань, безжально гублячи душі в останній оргії смертельних гріхів. -
Нічого особистого Настя Байдаченко
Год издания: 2010 Издательство: Факт Язык: Украинский Чотири жіночки на межі нервового зриву опиняються на курсі психологічної реабілітації відомого професора. Вони щойно змінили божевільню київських офісів на карпатську глухомань. Вони сподівалися, що тут їм допоможуть. Вони були певні, що гірше ніж є, бути не може...А марно...