
Анатолій Дністровий (настоящее имя Анатолій Олександрович Астаф'єв)
- 21 книга
- 1 подписчик
- 128 читателей
5 | 53 | |
4 | 61 | |
3 | 49 | |
2 | 4 | |
1 | 1 | |
без оценки |
22 |
Анатолий Днистровый — об авторе
- Родился: 30 июля 1974 г. , Тернополь
Биография — Анатолий Днистровый
Анатолій Дністровий (справжнє ім'я Анатолій Олександрович Астаф'єв)
Псевдоніми, криптоніми: Анатолій Дністровий, Гліб Успенський
Син поета і літературознавця Олександра Астаф'єва.
У спогадах Анатолій зазначає: «Коли я став підлітком, у матері з'явився новий чоловік — Олександр Непран, який тричі сидів. Тепер його нема в живих, і я дуже шаную цю людину, яка мене багато чому навчила. За погану поведінку мене витурили зі школи. Після восьмого класу за радянських часів неблагонадійних учнів, як правило, приймало ПТУ або технікуми. В 1989-му я пішов у друге міське ПТУ учитися на слюсаря-ремонтника текстильного обладнання».
Закінчив історико-філологічне відділення Ніжинського педагогічного…
університету імені Миколи Гоголя (1997) та аспірантуру на кафедрі філософії Київського національного аграрного університету (2000). На філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка захистив дисертацію, присвячену розумінню історії українським радикальним націоналізмом (2000). Кандидат філософських наук (2001).За фахом історик філософії. Дослідник історіософії українського націоналізму.
Працює старшим консультантом Національного інституту стратегічних досліджень при Адміністрації Президента України.
Книги
Смотреть 21Библиография
Член Асоціації українських письменників.
Автор поетичних книг
«Проповідь до магми» (1998),
«На смерть Кліо» (1999),
«Спостереження» (1999),
«Жовта імла» (2001),
«Покинуті міста» (2004),
«Хроніка друкарської машинки» (Луцьк: Твердиня, 2009).
Романів
«Невідомий за вікном» (2001),
«Місто уповільненої дії» (2003),
«Патетичний блуд» (2005),
«Пацики: конкретний роман» (Київ: Факт, 2005),
«Дрозофіла над томом Канта» (Львів: Піраміда, 2010),
«Пацики: конкретний роман. Видання друге» (Львів: Піраміда, серія «Приватна колекція» 2011),
«Тибет на восьмому поверсі» (попередня назва — «Патетичний блуд»; Львів: Піраміда, серія «Приватна колекція» 2013).
Книги есеїв
«Автономія Орфея: варіації на теми поетичної…
Фото
Смотреть 1Титулы, награды и премии
1996 — лауреат літературно-музичного фестивалю «Лір».
1997 — лауреат міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (збірка віршів «Проповідь до магми»).
1998 — лауреат видавництва «Смолоскип» (поетична книга «На смерть Кліо»).
2000 — третя премія видавництва «Смолоскип» за збірку есе «Поезія і цивілізація» (див.: АРТперехрестя // Україна. — 2000. — № 6. — С. 45).
2005 — роман «Пацики» увійшов у десятку кращих за версією інтернет-опитування Книги року ВВС-2005 та «Книга року» у 2005-му.
2010 — фіналіст Книги року ВВС-2010 (роман «Дрозофіла над томом Канта»).
2010 — «Дрозофіла над томом Канта» — кращий роман року (інтернет-голосування порталу «Буквоїд»: http://bukvoid.com.ua/poll/?id=33).
Премии
Номинант
2019 г. — Премия «Эспрессо. Выбор читателей» (Литература для взрослых, Б-52)2010 г. — Премия «Книга года BBC. Украина» (Книга года, Дрозофіла над томом Канта)
Рецензии
Смотреть 820 августа 2011 г. 23:31
110
3
Дивлячись на обкладинку цієї книги хочеться взяти її до рук і почитати, особливо якщо вчишся на філософському і знаєш хто такий Кант, ну а якщо не знаєш, то принаймні загальновідомо, що Кант був вумний дядька. Що ж... Перші сторінки книги йдуть на ура. Але сюжет особливо не вражає. Філософ, розчарований у житті, а ля Кіркегор нашого часу і Шопенгауер в одному тілі, не може ніяк знайти свого місця у світі. Все у нього наче є--квартира у Києві з видом на парк, робота в університеті, студенточки, викладачки, які непроти б крутити шури-мури, але... як завжди все вперлося в нещасливе кохання, до того ж із ноткою готики. Студентам ФілФаку: маст хев, щоб не стати такими, студенткам ФілФаку: маст хев, щоб не натрапляти на таких. Ну а книга розряду: "після прочитання спалити". Жартую:). Але книга…
30 апреля 2021 г. 19:06
97
4
Моє перше знайомство з творчістю Анатолія Дністрового сталося у рамках антології 10 українських прозаїків останніх десяти років десь у 2010-у році. Тоді містика і алегорії знайшли відгук у моєму читацькому серці. Минула декада і у моїх руках опинилася драматична історія кохання «Сніданок на снігу» (під палітуркою ховається ще і добірка майстерних оповідань).
Герої «Сніданку на снігу» Богдан та Людмила і історія їх спілкування і взаємного захоплення чомусь нагадала мені фільм «Ілюзіоніст», герой якого показує неперевершене шоу і тікає туди, де на нього чекає кохана у їх маленькому будиночку далеко від міста. Наші ж герої знайомляться на професійному підґрунті, адже цікавляться медициною. Проте перехід від професійної цікавості до щирого захоплення відбудеться тоді, коли снігом замете…