Лучшие книги Анатолия Димарова

В романе "И будут люди" А.Димаров рисует события, развернувшиеся на Полтавщине в первое десятилетие Советской власти на Украине. На примерах сложной судьбы батрака Василя Ганжи, ставшего в годы революции большевиком, комсомольца-вожака Володи Твердохлеба и других, на фоне жесточайшей классовой борьбы автор сумел показать рост самосознания бедноты и утверждение нового в жизни украинского села. Роман написан ярко, художественно, вдохновенно.

Анатолій Дімаров (1922—2014) — відомий український письменник, мемуарист, лауреат Шевченківської премії (1981). У дитинстві пережив Голодомор в Україні 1932—1933 років, воював на Південно-Західному фронті, побував в окупації, командував партизанським загоном, отримав поранення. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився у творах письменника, зокрема й у захоплюючих книжках для дітей.

В автобіографічних творах «На коні й під конем» і «Блакитна дитина» розповідається про дітлахів передвоєнних років. Ось уже кілька поколінь читачів радіють і сумують, ростуть і дорослішають разом із головним героєм Толиком. І якщо на перших сторінках книжки вони знайомляться із звичайним маленьким хлопчиком, в міру слухняним, в міру бешкетним, то розлучаються вже з солдатом, який за один день зрозумів, що таке війна, людське життя і смерть. Ця правдива і неймовірно лірична історія, часом весела, часом сумна, безперечно, буде цікава кожному читачеві, спонукаючи до осмислення життя.

В романе А.Димарова ИДОЛ читатель встретится с новыми героями писателя, увидит, как и в тех семьях, где родители трудолюбивые, заботливые, честные люди, порою вырастают черствые, себялюбивые, грубые дети — "идолы", лишенные душевной щедрости, отзывчивости к окружающим их людям. О том, к каким печальным последствиям приводит слепая, эгоистическая любовь матери к своим детям, сколько зла причиняет неправильное воспитание ребенка в семье, чрезмерная опека над ним с самых ранних лет, и рассказывается в этой книге.

«Блакитна дитина» Анатолія Дімарова – сповнена яскравого гумору повість про різноманітні пригоди хлопчика-школяра***. На сторінках цієї книги читачу відкривається неповторний світ дитинства, коли довкілля здається фантастичним, а кожний день несе нову радість. Твір є обов’язковою частиною шкільної програми.
Найвідомішими творами автора є «Його сім’я», «Ідол», «Шляхами життя», «І будуть люди» , «Біль і гнів», «Син капітана», «Вершини», «Прожити й розповісти», «На коні й під конем», «Друга планета». Анатолій Дімаров – український письменник, майстер соціально-психологічної прози, автор кількох захопливих книжок для дітей.

Анатолий Димаров — известный украинский писатель, лауреат Государственной премии имени Т.Г.Шевченко, ему принадлежат многие романы и повести, давно получившие признание широкого читателя.
«Поселковые истории» — это серия небольших повестей, в которых автор своеобразно и остро ставит ряд морально-этических проблем нашей жизни.

Анатолий Димаров - украинский прозаик, участник Великой Отечественной войны. Его произведения - повесть "Сын капитана", роман "Его семья" - хорошо известны советским читателям.
В 1972 году в издательстве "Советский писатель" вышла первая книга - "И будут люди" - задуманной автором трилогии. Она посвящена событиям гражданской войны, борьбе украинского народа за установление советской власти.
БОЛЬ И ГНЕВ - вторая книга трилогии.
Действие в ней происходит в грозные годы Великой Отечественной войны, автором прослеживается судьбы тех же героев, с которыми читатель познакомился в первой книге.

У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі почату в «І будуть люди» розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка. Їм здавалося, що минулося найстрашніше – примусова колективізація, Голодомор, масові репресії. Та невдовзі наспіла чорна година – воєнне лихоліття, а на зміну одним нелюдським порядкам прийшли не менш жорстокі. Як вестиметься тарасівцям, на чий бік стануть?

Роман Анатолия Димарова «Его семья» рассказывает о том, как двое молодых людей пытались построить семью, как ошибочные, мещанские взгляды на роль женщины в нашем обществе привели к ее распаду, какими мучительными путями поисков, раздумий, внутренней борьбы приходят герои к правильному решению.

У книжці вміщено завершальну частину роману «Біль і гнів», що розповідає сповнену трагізму історію жителів полтавського села Тарасівка. Їх не оминули жорна примусової колективізації, голодомору, репресій і найчорніша година – воєнне лихоліття. Урізноманітнюють тему становлення тоталітарного совка інші повісті та оповідання. У цих творів нелегка доля: їх або не друкували – скажімо, «Чорний ворон» двадцять років пролежав у письменницькому столі й уперше вийшов англійською мовою в Австралії, або щедро нівечила цензорська рука. Ба більше: щоб вони нарешті побачили світ навіть у такому вигляді, авторові доводилося спотворювати текст ідеологічними нісенітницями. «Отож і довелося реставрувати цю повість, відновлюючи вирубані нещадно епізоди, що дихали правдою», написав у передмові до «Сина капітана» Анатолій Дімаров. Видавництво «Фоліо» перевидає твори, які автор повністю відновив.

До нової книги класика української літератури ввійшли його твори останніх років, у яких А. Дімаров потверджує свою репутацію неперевершеного оповідача, що віртуозно поєднує трагічне й комічне, оркеструє повістування лірикою й сатирою.

Повесть А.Димарова, лауреата Государственной премии Украинской ССР им. Т.Г.Шевченко, рассказывает о том, как мужают и закаляются вчерашние школьники, чья юность совпала с началом Великой Отечественной войны.

Фантастична книга відомого українського письменника про дітей двадцять п’ятого століття. Прагнучи пригод, школярі потрапляють у безмежжя минулого і майбутнього, на них чекають неймовірні випробування й несподівані небезпеки. Уже кілька поколінь юних читачів захоплюються пригодницькими подіями, змальованими в повістях «Друга планета» і «Три грані часу».
Для молодшого і середнього і шкільного віку.

В основі роману Чорний ворон лягла правдива історія з життя українця Григорія Нудьги, колишнього колимського в'язня, з яким Анатолій Дімаров заприятелював ще у Львові.

У творах відомого українського радянського письменника йдеться про життя та долі людей двох сіл на Полтавщині: Рогозівки під час Великої вітчизняної війни та Малого Тікача в повоєнні роки

Книга спогадів відомого українського письменника Анатолія Дімарова (1922 - 2014).
Перший том. Частини І-ІІ.

Анатолій Дімаров (1922—2014) — відомий український письменник, мемуарист, лауреат Шевченківської премії (1981). Автор творів про голодомор 1932—1933 років та масові репресії в Україні. Ця книжка вміщує найяскравіші твори класика з доробку останніх років, в яких автор об’єктивно переказує події життя, вчинки або навіть жести героїв. Твори для дітей, як-от «Пригоди Ледащика», «Про хлопчика, який не хотів їсти», щирі й реальні. Оповідання «Для чого людині серце» — про дерев’яних чоловічків без сердець, позбавлених будь-яких емоцій. Отримавши серце, байдужий до всього чоловічок навіть жертвує власним життям задля порятунку хлопчика, який замерзає в лісі. Автор наголошує, що лише серце вирізняє Людину від дерев’яного чоловічка, лише серце — справжнє багатство людської душі.

Збірка «Зблиски» має глибокий символічний зміст. Вона допомагає усвідомити основне ідейно-тематичне спрямування авторської думки. Тлумачний словник української мови так трактує значення слова «зблиск»: спалах вогню, блискавки, світла.

В одному з інтерв’ю письменник зізнався: «У моїй пам’яті зблиснули давні спогади. А результатом цих спогадів і постала збірка». Основу цієї збірки становлять найкращі оповідання, новели та повісті, які друкувалися останнім часом у періодичних, зокрема в журнал «Київ» та «Березіль». Серед них «Борода», «Тринда», «Ясноока ти, ясноока», «Наталка-Полтавка», «Мітла», «Персональний пенсіонер», «Матка», «З святом тебе, мамо, з святом», «Сни», а також повісті «Молитва по Марії», «Ціпоньки-ціпи», «Поема про камінь», у яких подано зріз сучасного життя в місті та селі. У збірці «Зблиски» змальовано долі українських селян, подано виразний світ художніх почуттів, образів, колізій.

Провідна тематика художніх творів – людина з її повсякденням, любов’ю, муками виживання, мріями, болями, смертю та безсмертям.

Відомий український письменник, лауреат Дерхавної премії Т. Г. Шевченка Анатолій Дімаров давно користується великою популярністю серед читачів. Книжки його стають предметом гарячих дискусій на читацьких конференціях. Романи "І будуть люди", "Біль і гнів", великі цикли сільських, містечкових та міських історій давно вже стали улюбленими творами не тільки в Україні, а й далеко за її межами.
І ось нова книжка письменника під загальною назвою "Самосуд", збірка, над якою А. Дімаров працював ще в роки перебудови, становлення молодої Української держави. Всі ці твори як завжди гостросюжетні, тримають увагу читача до останньої сторінки.