Макс Портер — об авторе

Эту книгу я перечитываю, и она в этот раз воспринимается совсем по другому. Одним из героев книги становится чёрный ворон - Крук. Он олицетворяет печаль и боль утраты. Главный герой теряет жену, а его два сына мать.

А почему я восприняла эту книгу по другому, потому что и в моей душе сейчас поселился Крук. Мой родной город под обстрелами уже второй день. И это пятый день войны в Украине. Иногда удаётся почитать, чтобы хоть немного отвлечься от бури в душе. Желаю всем мирного неба над головой.

Ця книга - ну просто якийсь винос мозку. Потік свідомості в якому зрозуміло не так багато. Трапилась біда - мама померла, залишивши батька та 2х синів -хлопців. І вони мусять навчитися жити без неї. Батько не може пробачити себе і печаль з*їдає його та затягує в болото. Хлопці шукають смерть в природі, несучи її самі, ніби так зможуть знайти відповідь чому мама пішла. І на допомогу їм прилітає загадковий крук, що має повернути сім*ю до життя. Чому саме крук? Я думаю тому, що в багатьох віруваннях саме крук вважається потойбічним птахом. посланцем між різними світами. Крук теж ще той кадр, його мова то щось зовсім чудне, а в його думках явно переважає садо-мазо. Після прочитання книги у мене тільки одне питання - що курив автор? Насипте і мені чуток.